Вимушений переселенець Донецька: Ніхто з місцевих автомат в руки вже не бере

Вчора на день пам’яті Небесній сотні, ми зустріли переселенця з Донецька, який разом з дружиною милувався палаючими лампадками. Ігор у Полтаві 3 дні, а з Донецька виїхав місяць назад, тікаючи від мінометного вогню і автоматних пострілів.

— В Донецьку неможливо вийти на вулицю, там реальна небезпека, протягом всього дня стріляють. Якщо ти чоловік, так звані ополченці тебе просто на просто можуть забрати, кудись в підвал посадити, катувати, а потім відпустити. У мене товариш пішов до банкомата, щоб зняти хоча б якійсь кошти. Його там зустріли ополченці, забрали гроші, документи, посадили в підвали, били, а після цього викинули як собаку на вулицю. В місті повний безлад, ніхто його не контролює, магазини не працюють, ціна на хліб доходить до 20 грн.

— Як виїжджали з Донецька?

— Через місто неможливо виїхати, ми їхали по об’їзній. Коли їдемо, люди з ополчення можуть зупинити, перевірити документи, а потім тупо стріляти у повітря щоб залякати. Я місяць назад виїхав із Донецька, коли побачив Національну гвардію біля Авдіївки, я аж видохнув з полегшенням. Коли стріляли по Авдіївці мінометним вогнем, стріляли зі сторони Донецька. Це ополчення стріляло. Говорили, що це Національна гвардія, але якщо б вона стріляла, то снаряди попадали з іншої боку. Міни не можуть залітати і обходити з іншої сторони.

— Які були настрої в Донецьку коли ви його покинули?

— Все страшно і сумно. Дай бог, щоб швидше це закінчилося. Ми здивовані, що Росія допомагає тим людям зброєю. Всі вірили в світле братське майбутнє, тепер ми розуміємо, що це не так. Донбас регіон багатий, вся еліта виїхала три місяці тому, прості робочі — місяць назад. А ті що залишилися, не розумію, чого вони сидять і чого чекають, краще куди-небудь ніж там. Вони просто гинуть і слугують живим щитом для ополченців. Донецьк — місто мертвих. Слава Богу ще залишилися хлопці, які пишуть карикатури, типу «Стрілков вистрели собі в голову». На одного Господа зараз уповаємо, молимося і живимо надією.

— Є донеччани, які підтримують ДНР, і беруть в руки зброю?

— Ніхто в руки автомат вже не бере, якщо хтось і брав, то він уже його викинув. Реально всі зрозуміли, що це безлад, що ополченці обманщики, що це негідники, люди які наживаються на чужому горі. Негідники навіть м’яко сказано, я не знаю яке слово підібрати... це дияволи якісь.

— Як вам в Полтаві, не відчуваєте якоїсь небезпеки?

— Ні, яка тут може бути небезпека? Я просто шокований, які тут хороші люди, так всі згуртовані. Відчувається якийсь братський український дух. Я прийшов сьогодні на цю ходу, тому що я підтримую цих людей і також хочу віддати шану Небесній сотні.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»