Обласна рятувально-водолазна служба прагне об’єднання з полтавською міською станцією

На території рятувально-водолазної станції при Полтавській міськраді, що знаходиться по вулиці Амундсена, 7, почали розбирати будівлю компресорної станції та барокамери. Про це нам повідомив Віктор Стеблянко, начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації. Він припустив, що земельною ділянкою, під будівлею, яку розбирають, хоче хтось заволодіти.

Ми поїхали до водолазної станції, що розташована на мальовничому березі Ворскли. Туди ми відправилися із Віктором Лелюком, начальником КП рятувально-водолазної служби Полтавської облради. Який до цієї поїздки ще не був знайомим із призначеним 12 червня начальником рятувально-водолазної станції при Полтавській міськраді, депутатом міськради Євгеном Савчуком.

Віктор Лелюк

Віктор Лелюк розповів нам, що хотів би об’єднання обласної водолазної служби та міської, оскільки це б скоротило фінансові витрати із міського бюджету. Цього року на станцію виділили близько 800 тисяч гривень.

Перш ніж висвітлити позицію Віктора Лелюка, ми нагадаємо коротку передісторію. До 2002 року КП Рятувально-водолазна станція Полтавської обласної ради розміщувалася на березі Ворскли, по вулиці Амундсена, 7. На цій території розташовувалася як підрозділ Комунального підприємства Рятувально-водолазної служби, так і Полтавська рятувально-водолазна станція. В той час завдання по рятуванню людей та інших заходах виконувалися спільно. У 2002 році відбулися зміни у Бюджетному Кодексі України, згідно з якими Полтавська рятувальна станція почала фінансуватися із міського бюджету. Впродовж 2002-2004 років вона була передана до комунальної власності територіальної громади Полтави, разом із територією, адмінбудівлею, допоміжними приміщеннями та частиною майна. В результаті реорганізації обласна Рятувально-водолазна служба залишилася без місця розташування і почала орендувати приміщення по вулиці Рози Люксембург, 14.

— Відповідно до постанови Кабміну «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» з метою економії коштів міського бюджету в сумі понад 800 тисяч гривень на кожен рік доречно розглянути питання про передачу майнового комплексу по вулиці Амундсена, 7, з комунальної власності Полтави до спільної власності Полтавщини, — зазначив Віктор Лелюк.

На фінансування КП рятувально-водолазної служби Полтавської облради цьогоріч виділили 950 тисяч гривень. Водолази-рятувальники служби виїздять на водойми, де проводять свою роботу цілий рік.

— Якби ми об’єдналися, можна б було зробити дві бригади. Одну мобільну, яка б виконувала завдання на пляжах міста, а інша по області. Бувають такі випадки, коли нам приходить 2-3 виклики. У випадку об’єднання на наше фінансування виділялося б більше коштів, змінилася б система управління по місту і області, — розповів Віктор Лелюк.

Під’їхавши до рятувально-водолазної станції Полтави, «Полтавщина» відправилася на її територію, Віктор Лелюк із водієм чекав нас за парканом. Зайшовши, зустріли пана Сергія, який сказав, що нині Євген Савчук на виїзді, але він йому зателефонував, повідомив про наш візит. Нас пан Сергій попросив зачекати начальника біля посту, де ніс службу на березі Ворскли працівник, який не представився.

Ми розповіли йому про мету нашого візиту — з’ясувати, з якою метою розбирають приміщення, де знаходиться компресор для закачування кисню в балони та барокамера. Працівник розповів, що компресор вже давно відпрацював свій термін, він встановлений ще у 1961 році і не виконує своїх функцій. Ми запитали, що в подальшому хочуть побудувати на цій території. Хлопець сказав, що не знає цього. Через декілька хвилин до нас підійшов Євген Савчук. Він повідомив:

— Вже не перший рік комунальна обласна організація через те, що в них немає виходу до води, «воює». Вони писали листи, зверталися до міського голови, щоб їм надали цю територію, вставляють палиці в колеса. У нас кожного дня робляться спуски, водолази занурюються у воду. А вони де роблять спуски? — сказав Євген Савчук.

А ми запитали в нього з якою метою розбирається компресорна станція.

— Вона із 61 року, там тріщини, може завалити людину. У нас є нова компресорна станція. Чому Лелюк не прийде і не поговорить зі мною?

На запитання, що ж буде знаходитися на місці демонтованої споруди, Євген Савчук відповів:

— А нічого не буде. На сьогоднішній день земельна ділянка належить Полтавській міській раді. Якщо хтось думає, що там щось відбувається, то... Я не маю права розпоряджатися, це питання не до мене.

Ми попросили Євгена Савчука показати нам територію, на якій демонтують об’єкт. Він відмовився, сказав, що ми виконуємо чиєсь замовлення і звинуватив у заангажованості.

Це нас трішки обурило, ми повідомили Євгену Савчуку, що приїхали із Віктором Лелюком і запитали чому б їм не поговорити, чоловік погодився. Розмова завершилася мирно, чоловіки потиснули один-одному руки. Домовилися в подальшому співпрацювати, Євген Савчук запевнив, що прийшов на посаду, «щоб навести лад» і запевнив, що ніякої приватизації земельної ділянки не буде (там заплановано туалет та душова). Але питання про об’єднання для Віктора Лелюка залишилося відкритим.

Ілона ЧОРНОГОР, «Полтавщина»