Розмір тексту

Полтавський батальйон небайдужих з початку діяльності зібрав 285 тисяч гривень на армію

Свято-Успенський кафедральний собор Свято-Успенський кафедральний собор | Фото: Ілона Чорногор

Владика Федір, який заснував батальйон, розповів про те, як відправляються речі на схід, чого потребують солдати та яка активність полтавської громади у забезпеченні солдат

Для України з початком бойових дій на сході стало звичним явищем, коли громадськість годує, одягає, дарує засоби захисту своїм солдатам та захисникам-добровольцям, яких держава відправляє на війну без елементарних речей. Про те, як відбувається збір та відправлення необхідного солдатам вантажу на Полтавщині, ми дізналися від організатора Полтавського батальйону небайдужих, архієпископа Полтавського і Кременчуцького, владики Федора. Про волонтерську організацію ми чули багато, вона постійно звітує про всі відправлені захисникам речі, зібрані благодійні кошти на сторінці у Facebook.

vladuka.jpgВладика Федір

З владикою Федором ми зустрілися у Свято-Успенському кафедральному соборі, де якраз тривала служба. Проводячи нас до свого кабінету, архієпископ показав нам зібрані для військових речі, питну воду, взуття, засоби гігієни та продукти, які знаходяться в соборі на сходах та біля них.

В своєму кабінеті владика Федір розповів нам з чого почалася допомога армії:

— Ще у квітні створився наш батальйон у зв’язку із кримськими подіями, хоча назви на той час ще не мав. Ми всі тоді дуже хвилювалися, вболівали за цю ситуацію, я навіть брав благословення у Святійшого Патріарха і їздив у Крим, не міг сидіти біля телевізора, комп’ютера, а хоч якось хотів підтримати наші церковні громади в Криму. Там ми підтримували проукраїнські заходи, пошанування Шевченка. Ми приймали участь у мітингах і панахидах в Сімферополі біля пам’ятника Тарасу Шевченку. Біля пам’ятника гуртувалися проукраїнські сили, але, звичайно, що ми не могли протистояти озброєним російським військовим і тому ось така ситуація з Кримом склалася, але я думаю, що це тимчасово. Вже тоді ми намагалися підтримувати наших військових, які були в Криму. Тоді, звичайно, не було бойових дій, але було таке психологічне протистояння і військовим була потрібна підтримка. Коштів вони потребували на телефонні розмови, продукти. І ми зібрали деякі кошти та переслали на картку до Феодосійського окремого батальйону морської піхоти, вони досить мужньо трималися, їх останніми захопили силою під час нічної спецопереції російського спецназу. Приємно було, що командир, з яким ми спілкувалися і передавали кошти, не зрадив України. Його захопили в полон, потім віддали і він поїхав до України продовжувати військову службу разом із частиною військовослужбовців цього батальйону. Тому вже тоді створилася ця волонтерська група.

— А назва її коли з’явилася?

— Назва народилася після початку військових дій на Донбасі, вторгнення російських спецслужб і найманців на територію нашої держави. Цю назву створили, щоб залучити більше небайдужих людей. Назва була для інтернет-сторінки у Facebook. Спочатку її хотіли назвати жартома «Полтавський диванний батальйон». Така перша назва, бо ніхто спочатку не думав, що це буде широка робота і вона набере розголосу. Це було невелике коло людей, яким була не байдужа ситуація, але згодом воно значно розширилось.

— Розкажіть про цих людей. Скільки їх в Батальйоні небайдужих?

— До батальйону входить Наталія Гранчак — це наш співробітник Управління полтавської єпархії і Свято-Успенського собору; Олександра Сиротенко, вона представляє політичну партію «Свобода», але звісно, що батальйон поза політикою, хоча «Свобода» дійсно дуже активна в цьому плані. До Батальйону небайдужих входить Наталія Святцева, журналіст ТРК «Лтава», Володимир Лимар, він власним транспортом перевозить продукти, і ще маса людей, які долучаються до цієї справи, їх все більше і більше, мабуть, до кількості батальйону вже доходить. Батальйон не міг би проводити своєї діяльності, якби не люди, які приносять сюди продукти і різні речі.

— Що саме приносять?

— Ми з’ясовуємо у військових, що їм потрібно на сьогодні, оскільки не завжди потрібні навіть продукти. Якщо говорити про Полтавський батальйон територіальної оборони, то вони продуктами забезпечені, принаймні на цей час. Ми запитуємо, що їм потрібно. На сьогодні потреби такі: чай, кава, печиво, шкарпетки, нижня білизна, вода, цигарки. Звичайно, як церква, ми ставимося негативно до паління, але без цього нашим воякам тяжко, тому ми просимо і цигарки людей приносити. Листи і дитячі малюнки дуже йдуть на ура, це підіймає дух військовослужбовців. Також, продукти харчування, засоби особистої гігієни — це те, що потрібно на сьогодні військовослужбовцям. Якщо говорити про військову амуніцію, то потрібні бронежилети, ця потреба з’являється час від часу. До мене звернувся священник наш з Лохвицького району, його сина сьогодні готують до бойових дій, а в нього немає бронежилета. Таких хлопців двоє з Лохвиці і один із Червонозаводського, вони контрактники. На сьогодні у нас немає цих бронежилетів, я звертаюся до всіх, хто може допомогти в цьому. З бронежилетами, чесно кажучи, трішки тяжко, оскільки заводи не встигають їх виготовляти, в магазинах їх ніде немає.

— Інколи закуповують браковані.

— Є браковані, є підробки і так далі. Трапляється, коли клас бронежилетів не відповідає. Тому ми ними займаємося рідше, тільки коли хтось нам їх подарує, тоді ми їх передаємо військовослужбовцям. Наша увага більше зосереджена на засобах спостереження — це біноклі, прилади нічного бачення. Вже понад тридцять штук ми їх закупили і передали.

— Ви також збирали кошти на тепловізор.

— Вчора ввечері його вже привезли до Полтави. З тепловізорами теж дуже складне питання, оскільки тричі домовлялися, нам обіцяли, що він вже є, потім якісь проблеми то на митниці, то вже комусь його передали і так далі. Його придбати було вкрай складно.

— Коли його передадуть військовим?

— Думаю, що в понеділок. Нам треба прийняти рішення кому його передати, кому він найбільше потрібен. Наприклад, прилад нічного бачення коштує 3000 гривень, а тепловізор від 50 тисяч гривень.

— Ці засоби нічного бачення, тепловізор, бронежилети, які ви передаєте, закріплюються за військовими частинами чи особисто хлопцям віддаються і після закінчення АТО вони їх собі заберуть?

— Обов’язково ці прилади мають залишитися на балансі військового підрозділу. Ми вимагаємо від командирів військових підрозділів акт прийому і передачі на баланс військового підрозділу тої чи іншої речі. Але всі речі передаються з умовою, що доки там знаходяться бійці нашого батальйону, щоб вони користувалися цими приладами, а коли звідти підуть, щоб обладнання залишилося на території військової частини.

pomosh.jpgЗібрані за декілька днів речі

— Розкажіть скільки йде часу на формування вантажу?

— По різному. Ось ми у вівторок завезли партію продуктів та речей, близько тонни. Сьогодні у нас субота, ви вже фотографували, те що ми зібрали за ці дні. Сьогодні мають привезти із Оржицького району декілька тон продуктів харчування. Я думаю, що вже в неділю або в понеділок вранці ми вже будемо відправляти ці продукти.

— За час вашої діяльності скільки вдалося зібрати продукції і коштів?

— На сторінці Полтавського батальйону небайдужих у Facebook все це можна побачити. Зібрали 285 тисяч гривень, на цю суму закуплені прилади нічного бачення, балаклави, розвантажувальні жилети і тепловізор.

— Як ви оцінюєте активність нашої громади у забезпеченні армії?

— Я не знаю як інші області, але Полтавщина і Полтава дуже активно відгукнулися. Хоча в цьому питанні вся Україна дуже активна. Люди відгукуються, несуть до собору речі. Зовсім недавно я спілкувався із жителькою Москви, яка принесла кошти для наших військовослужбовців і сказала, що їй соромно за Росію та росіян. Є певний відсоток росіян, які розуміють, що події, які відбуваються, абсурд і диявольська гра, яку розв’язав Путін. Я думаю, що він понесе покарання від Бога і людей.

— Як відбувається передача вантажу до військової частини?

— Ми взаємодіємо із військовими, зокрема із командиром Полтавського батальйону територіальної оборони. Я йому телефоную і запитую про потреби. Ми зустрічаємося з ним, оскільки по телефону не завжди можна розмовляти на ці теми. Разом з ним інколи ми розвозимо всі ці речі. Наш принцип — допомагати полтавцям. В першу чергу, це Полтавський батальйон територіальної оборони і полтавцям, які служать в різних підрозділах, приймають участь у військових діях. Якщо до якогось підрозділу, де є наші хлопці, ми не можемо доїхати, оскільки ми не наражаємо на небезпеку наших волонтерів, ми зв’язуємося з ними по телефону, дізнаємося до якої точки вони виїдуть і до якого місця ми доїдемо. В тій точці ми перевантажуємо речі чи в БТР, чи в інший військовий автомобіль і вони самі відвозять, а потім нам телефонують і кажуть, що вантаж доставлено. Релігійна громада в Оржиці одного разу зібрала продукти і одна жіночка поклала номер свого телефону у ящик із продуктами. Вона була дуже приємно вражена, коли їй зателефонував військовий і подякував за продукти. В ті точки, які ми самі можемо доїхати, ми ділимо всі зібрані речі, самі їх розвантажуємо. Інколи я супроводжую ці вантажі, наскільки маю часу, для того, щоб хлопців благословити, окропити свяченою водою, якось підбадьорити. От буквально у вівторок я їздив супроводжувати вантаж і виявив, що там, де стоять наші хлопці, немає питної води. Вони її купують за свій кошт. Для мене важливо, що я особисто з’ясував цю деталь. Тому ми зібрали воду і повеземо її хлопцям.

— Що б ви хотіли сказати на останок людям, які готові надати допомогу армії, але бояться, що їхні передані речі чи кошти підуть не за призначенням?

— Кожен в праві приймати своє рішення. Хай він слухає свого серця. У нашому місті є декілька волонтерських груп, наскільки я бачу, всі вони намагаються сумлінно виконувати свої обов’язки. Хай людина за покликом серця перевірить інформацію, поспілкується з волонтерами і допомагає, як знає. Це ж не наш обов’язок допомагати Збройним силам, це не є першим обов’язком церкви, ми цим займаємося тому, що бути байдужими ми не можемо.

Допомогу армії можна надати переказавши кошти на картку «ПриватБанку»: 5168 7420 6385 5377 (Бубнюк Валентин — Архиєпископ Полтавський та Кременчуцький Федір).

Для тих, хто хоче зробити переказ з-за кордону (долар):
BUBNJUK VALENTIN
BIC/SWIFT: PBANUA2X
IBAN: UA293052990004731185602267434.

Речі можна приносити до Свято-Успенського кафедрального собору, там також є скринька, куди можна покласти кошти на армію. Телефон для інформації: (095) 769-08-50.

Ілона ЧОРНОГОР, «Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему