Екс-керівник «Молодих регіонів» відповів на звинувачення у «дерибані» бюджетних коштів

Екс-керівник Полтавської обласної організації Всеукраїнської молодіжної організації «Молоді Регіони» Олексій Чепурко висловив бажання відповісти на звинувачення у «дерибані» бюджетних коштів під час конкурсів.

— Як я розумію, звинувачення з’явилися після того, як громадськість поінформували про, скажімо так, цікаві результати цьогорічних конкурсів. Але замість того, щоб привести суспільству зрозумілі аргументи, окремі особи почали шукати винуватих десь на стороні, — говорить Олексій Чепурко. — Потрібно із помилок центрального керівництва ПР виокремити роботу на місцях, і окремо сказати про «Молоді Регіони», які взагалі не вели політичних питань. Ми намагалися, аби наші проекти були направлені безпосередньо на молодь, вирішували їхні проблеми та вчили їх самостійно вирішувати свої проблеми. Наприклад, ми вигравали конкурси з проектами «Відповідальність починається з мене» (профілактика наркозалежності, пияцтва та асоціальної поведінки), «Краща студентська команда» разом з конкурсом «Студент року» та багато іншого.

— Олексій, які були кількісні показники реалізації проектів?

— Полтавська область за втілення проекту «Відповідальність» завоювала по Україні третє місце, за що отримали спортивні майданчики, які встановили у Котельві та Кременчуці. Окрім цього в рамках цього проекту ми очистили від сміття 25 скверів, вивезли 24 тони сміття, провели 72 спортивних турніра. Опікувалися дітьми-сиротами, людьми похилого віку з геріатричного будинку. Були у нас ростові ляльки Маша та Ведмідь, які знищили під час спалення офісу обласної організації. Й досі телефонують до мене, просять привезти ці ляльки, а їх вже немає... Відсторонюючись від політики, а також враховуючи ситуацію на Сході країни, потрібно визнати, що молоддю потрібно займатися періодично, бо плоди від цієї роботи ми побачимо не зараз, а тільки через деякий час. Вишколи, табори, які зараз є — це краще, ніж нічого, але робота з молоддю не обмежується лише цим. І які зараз ми бачимо альтернативи?

— Ви звітувалися за витрачені 100 тисяч гривень?

— Усі звіти є, Станіслав Цись, якщо не помиляюсь, звернувся до правоохоронців з відповідною заявою, нехай перевіряють. Але головне те, що ніхто не згадує роботу казначейства, коли гроші були потрібні, наприклад, на серпень, а ми їх отримували у грудні, але це не змінювало графік реалізації проектів. Я підприємець, були й інші молоді підприємці, інколи закладали в заставу. Наприклад, з бюджету ми отримували 20 тис грн, а своїх коштів залучали — 36 тис грн. Цього року Студрада провела пейнтбольний турнір за свої кошти, а минулого допомогу для них залучали ми. Кому від цього було погано? Можна згадати й воркаутерів, ходили хлопці по дворах, але після нашого рішення (виділити 10 тисяч) — вони отримали спортивний майданчик, який й досі є.

— Можна сказати, що тут є елемент й вашого самопіару.

— Без проблем. Як депутат Ленінської райради міста я допоміг жінці похилого віку, вона вирішила віддячити мені, а про це написали у «Полтавському віснику». Мені сказали, що я піарюсь на бабусях. Так нехай кожен наш депутат, і народні у тому числі, візьмуть, так би мовити, собі по бабульці — і допоможуть їй. Або свого часу пообіцяв у Хоролі та Миргороді спортмайданчики. Вже немає «Молодих Регіонів», але я свою обіцянку виконаю, бо у бізнес-середовищі я звик відповідати за свої слова.

— Вам говорили про організацію транспортування тітушок?

— Звичайно. Але ні я, ні організація до тітушок — не причетні. Хоча у Кобеляцькому районі, звідки я родом, з’явився один «активіст», який розповідав про тітушок і мене моїй матері. «Молоді Регіони» виходили на мітинги, так, але у нас демократія чи щось інше? А з приводу погроз, то вони й зараз є. Нова хвиля в районах йде — «ви вкрали усі кошти, а тепер й бронежилетів немає за що купити». Ми видалили сторінку сайту. Хоча соромитися — там нічого такого не було, але дехто почав копіювати звідтіля фото учасників, почали їх розклеювати, погрожувати, навіть було й насилля.

— Олексій, ви болісно реагуєте на критику?

— Звинувачення, не буду приховувати, деякою мірою неприємно вразили несправедливістю. Я розумію, що критика повинна бути, але критика з пропозиціями. Всі ми знаємо, що у нас велика проблема із автодорогами. Але хто виходить із пропозиціями? Керівники почали звітуватися перед громадою, стали відкритішими — це добре. Але де відповідальність самої громади, коли 100-300 чоловік із певною політичною складовою виламують двері, свого часу захоплювали адмінприміщення? Зараз нова влада вже критично дивиться на такі прояви, тут є сенс, а ось чи до кінця ці активісти розуміють свій ступінь відповідальності, а також свою репрезентативність стосовно громади 300-тисячного міста? Ми спочатку обираємо депутатів, потім плюємося на них, але чи не потрібно думати головою і відповідати за свій вибір під час голосування?

— В суд будете подавати?

— Навіщо? Моя совість чиста.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»