Рубрика «гуманізм»: начальника екоінспекції за хабарі навіть не оштрафували

Майже комічно завершилася судова епопея з приводу отримання хабарів екс-начальником Державної екологічної інспекції у Полтавській області. Суд першої інстанції — Охтирський міськрайонний суд Сумської області — у 2012 році встановив, що обвинувачений, перебуваючи на посаді, взяв хабар від суб’єктів підприємницької діяльності (за пом’якшення висновків інспекції) на загальну суму 50 тис грн. Суд визнав його винуватим та призначив покарання у вигляді 12 тис 750 грн без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

До слова можна перелічити й 115 тис грн обвинуваченого та речі, на які суд наклав арешт (який був згодом знятий): мобільні телефони: 5 штук Nокіа 1280, Samsung GT-E1080W, BlackBerry 8220, Nокіа 6700, iPhone, ноутбук Fujitsu Siemens Amilo Pro, планшет Apple iPad.

Пізніше суддя Апеляційного суду у Сумській області врахував апеляцію прокурора, який просив більш суворішого покарання та вирішив направити справу на додаткове дорозслідування в Генеральну прокуратуру України.

І що ж? Вже Київський райсуд Полтави постановив затвердити угоду про визнання винуватості між старшим прокурором Генпрокуратури України та обвинуваченим. Виходячи з цього, вирок у вигляді 5 років був замінений на умовні три роки з позбавленням прав протягом 3 років обіймати посади пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій. Як бачимо, навіть штраф кудись «загубився».

І хоча вирок суду не новий, але чи подивитися на цю проблему у комплексі? Бо виходить, що одним — тюрма, іншим — умовне. На місце засуджених посадовців приходять нові, які теж беруть. «Твій підпис коштує грошей — не став його безкоштовно!» — так вчать наступників. Як це зупинити? Та чи потрібно?

Юристи, із якими ми переговорили, коментувати рішення суду не стали, однак зазначили, що у хабарників є чимало можливостей, щоб уникнути покарання. Хоча ця обставина не може слугувати «відмазкою» для держави, яка протягом більше 20 років вустами всіх своїх президентів декларує все безкомпроміснішу і все глибшу боротьбу проти корупції. Але знову виходить по формулі «бджоли проти меду». На думку юристів судам варто у таких справах жорсткіше наказувати хабарників, бо чиновники завжди тримають ніс за вітром: кілька б показових вироків суду суттєво обмежили б бажання брати.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»