Розмір тексту

Тінь віків Полтавщини — у тіні

Чорні археологи не спиняються не перед культурною спадщиною, не перед пам`яттю поколінь Чорні археологи не спиняються не перед культурною спадщиною, не перед пам`яттю поколінь

«Чорна археологія» в області має лавиноподібний вигляд

Проблема «чорної археології» з середини ХІХ століття й по сьогодні була і лишається болючою і вкрай гострою. Постійна політична нестабільність, соціальна напруженість, перманентна економічна криза позначаються на ставленні людей до історичних цінностей, примушуючи їх шукати легкі гроші у нелегальних розкопках, розоренні військових кладовищ тощо.

Офіційні розкопки дають нам інформацію, а не дорогі знахідкиОфіційні розкопки дають нам інформацію, а не дорогі знахідки

Мисливцями за історією стають не випадково. Їх лави поповнюють не тільки малоосвічені жителі районів, які не знайшли себе у легальній справі, але й професіонали — історики, техніки, спелеонтологи, яким не знайшлося місця у забюрократизованій, але все ж легальній системі. Чорна археологія торкнулася майже усіх важливих історичних пам`яток. Якщо зважати ще й на історію пограбування історичних місць (що йде ледве не від часів Скіфії), то можна уявити жахливі масштаби цього явища. Мисливців за старовиною не спиняють перешкоди у вигляді державної бюрократії, відсутності коштів, технічно та морально застарілого обладнання. Чорні археологи в Україні сягнули висот: у їх розпорядженні є і супутникова зйомка, сучасні всюдиходи, цілий набір спеціальних приладів та металошукачів. Універсальна хабарницька система (яка лише посилюється у селах та СМТ) дозволяє грабіжникам не тільки працювати плідно, але й цілком безпечно, іноді навіть під напівлегальним прикриттям. Предметами пошуку чорних археологів стає майже все: від побутових речей археологічних культур до артефактів та бронетехніки Другої світової війни. Окрім дорогих раритетів зі скіфської зброї (їхні мечі — акінаки та інше) нелегальні пошукові групи найбільш «полюбляють» відшукувати танки періоду війни, продавши у приватну колекцію хоча б один з яких, можна отримати величезні капітали. Велика кількість боїв на території України 1941 року створила чудовий грунт для пошуків тут зброї періоду війни, військових нагород тощо.

Танки Другої світової війниТанки Другої світової війни стали об`єктом обожнення грабіжників - знайти відносно легко, продати можна дуже й дуже дорого

Чорна археологія зараз процвітає майже всюди на Полтавщині: як під Пирятином, Машівкою, Оржицею, так і неподалік від Полтави. Щоб дізнатися про думку легальної науки щодо «чорної археології», ми звернулися до кандидата історичних наук, старшого викладача кафедри України ПНПУ ім. В. Г. Короленка Оксану Коваленко, яка є учасницею та керівником низки археологічних експедицій.

— Настільки серйозна на сьогодні ця проблема?

— Проблема на сьогодні загострена як ніколи. Приблизно з 1990-х років така псевдоархеологія йшла тільки за висхідною лінією. При цьому ані активної боротьби з нею, ані якихось зрушень з державного боку не було.

— Чому чорна археологія, попри свою нелегальність та протизаконність, розвивається настільки швидко, почасти не наздоганяючи, а навіть переганяючи археологію офіційну?

— Взагалі порівнювати археологію та «чорну археологію» не коректно. Власне наявність «чорної археології» — це міф. Не можна називати грабіжників «археологами». Ці грабіжники полюють за речами, а справжній археолог шукає річ у контексті. Для нас головне — це інформація. Для них — виручка за варварські розграбовану історичну пам`ятку. Головною причиною такого стрімкого злету є фінансування. Здебільшого замовниками виступає українська олігархія, яка може і готова давати величезні кошти за той чи інший історичний предмет. Звісно, що після потрапляння речі до рук «власника» вона навіки втрачається для історії, знаходячи своє місце у приватних колекціях. Більшість українських політичних та фінансових представників еліти полюбляють історичну екзотику. Навіть у колишнього президента В. Ющенка існує чимала колекція побутових речей трипільської культури, оформленої, проте, не на нього...


Фото з форуму чорних археологівФото з форуму чорних археологів. Ця річ вже наврядчи стане предметом вивчення науки

— Чи існують якісь ефективні методи боротьби із такими грабунками?

— Звісно існують. На законодавчому рівні існує Закон України «Про охорону археологічної спадщини». Водночас про реально дієву протидію не йдеться.

— Які ринки збуту «чорних археологів»?

— Як я вже казала, більшість артефактів старовини йдуть у приватні колекції. Саме до них потрапляють найбільш рідкісні та дорогоцінні зразки. Ринком збуту в такому випадку часто виступає інтернет-аукціон. Те що можна побачити на базарах та стихійних сходинах любителів старовини — здебільшого підробки, розраховані на незнаючу людину. Справжні знахідки йдуть куди вище.

— Оксана Валентинівна, чи зіштовхувалися особисто Ви із грабіжниками та результатами їх діяльності?

— Звісно, і неодноразово. Натрапляли на людей із металошукачами, всюдиходи на історичних пам`ятках. На жаль зубожіле населення сіл (особливо тих, які знаходяться поблизу водосховищ) нерідко власними силами розпочинає чорний «бізнес». Навесні береги підмиваються і знахідки стають доступними для любителів легкої наживи. Говорячи про розграбовані історичні пам`ятки, можна сказати, що пограбовані вони майже всі. Зараз, до речі, триває судова справа над чорними археологами, які здійснили пограбування історичних пам`яток в Опішні.

Чорні археологиТо хто ж вони - чорні археологи, кладошукачі чи просто грабіжники

В будь-якому випадку, процес розграбування історичної спадщини в Україні продовжується, а лавиноподібний грабунок в ім`я приватних колекціонерів загрожує лишити нас не тільки минулого, а й майбутнього.

Олександр КЛІМОВ, «Полтавщина»

Матеріали по темі:

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему