Розмір тексту

В Полтаві відзначили 305-річницю Полтавської битви

План-схема фортеці Полтави початку XVIII століття План-схема фортеці Полтави початку XVIII століття | Фото: Ілона Чорногор

Цьогоріч до музею історії Полтавської битви прийшло значно менше туристів

27 червня виповнюється 305 років з дня Полтавської битви. З цього приводу ми завітали до Музею історії Полтавської битви де відбувся захід «Полтавська фортеця кінця ХVII — початку XVIII століття: життя і побут городян».

— Цю тему ми обрали для того, щоб ще раз детально розказати про те, яким було місто, що в ньому знаходилося, яким було населення, чим воно займалося, як одягалися полтавці, що вони їли. Ну і важлива тема — це оборона Полтави, події, які розгорталися навколо фортеці напередодні самої Полтавської битви. Нашою метою було показати нашу історію не так, як її показували радянські історики, а спираючись на найновіші оприлюднені документи, — зазначила директор музею Наталія Білан.

Наталія БіланНаталія Білан

Наукові співробітники музею розкрили теми, які стосувалися життя та побуту полтавців періоду на який припала Полтавська битва.

Артур Андрющенко розповів про Полтавську фортецю довжиною 2300 метрів, яка до нашого часу майже не збереглася, про стародавні вулиці міста, підземні ходи та історичні пам’ятки, які також майже не збереглися, оскільки всі були збудовані з дерева. З тих часів до нас дійшло лише дві пам’ятки — Хрестовоздвиженський монастир та церква Спаса.

Про те, якими ремеслами займалися полтавці у ХVIІ-XVIII століттях, розповіла Євгенія Щербина. Від неї ми дізналися, що у Полтаві було досить поширеним бджільництво, а пасічники звільнялися від сплати податків. Також полтавці займалися гуральництвом (виробництво горілки), броварництвом та медоварінням. Поширеним було золотарство та багато інших ремесел. Прізвище людей того часу, свідчили про те, чим вони займалися: Броварник, Гончарник, Гончаренко, Мазур, Мельник, Мельниченко, Пушкар, Рибак, Рибалка, Торгаш, Швець, Шинкар та багато інших.

motanku.jpgМайстер-клас із виготовлення ляльок-мотанок

Окрім цікавого історичного матеріалу від наукових співробітників, на заході була і практична частина — студентка-історик Олександра Свиридюк навчила незаміжніх дівчат виготовляти ляльок-мотанок, щоб ті допомогли їм скоріше вийти заміж.

Не обійшлася історії Полтави і без її традиційної кухні, про яку розповіла Оксана Мирошник.

Доповідь Оксани Мирошник закінчилася пригощанням — гості музею скуштували найтрадиційнішу страву Полтави — галушки.

Традиційні полтавські галушкиТрадиційні полтавські галушки

Не зважаючи на те, що в музеї є на що подивитися, історію Полтавської битви динамічно та цікаво розповідають молоді співробітники, в цьому році кількість відвідувачів значно зменшилась. Про це нам повідомила Наталія Білан:

— До цього складного 2014 року у нас ішла тенденція на збільшення. Кожного року музей приймав від 40 до 50 тисяч відвідувачів. Позитивна динаміка була ще в січні, а потім почався спад. Наприклад, за пів року 2013 року музей відвідало 550 туристів із Росії, в цьому році — 190; із Швеції було в минулому році 95 туристи, в цьому — лише 14; з інших держав в першій половині 2013 року до музею завітало 368 туристів та 111 — за 6 місяців цього року.

Відзначення 305-річниці Полтавської битви у музеї триває протягом двох днів. 28 червня на гостей чекає:

10:00 — 14:00 — фрагменти реконструкції Полтавського бою за участі вихованців Військово-спортивного центру «Воїн» (керівник — О. Бариш), історичного клубу «Полтавська баталія» (керівник — М. Меллін), ГО «Троєгор’є»;

10:13 — робота радіоклубу «Сателіт-Полтава»;

         — прокат історичних військових костюмів.

Ілона ЧОРНОГОР, «Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему