Для студентів гуртожитку № 5 аграрної академії воду нагріває сонячне проміння

Для людей, які цікавляться питанням енергоресурсів, відомо, що в Україні ціни для на них нижчі ніж в Європі. Сам підхід до цього питання у споживачів Європи та України відрізняється. З радянських часів ми звикли не економити газ та електроенергію. Держава, підтримуючи хибний стандарт низьких цін на ресурси, сама заганяє себе в пастку. Деякі слушні думки з цього приводу нещодавно були сказані замісником генерального директора по економіці і фінансам ОКП «Полтаватеплоенерго» Олександром Олексенко. Крім того, питання енергозбереження надзвичайно актуальне сьогодні, бо ціна на газ є зброєю, якою Росія постійно тисне на Україну. Шляхами вирішення цієї проблеми є виховання в суспільстві економності та енергетичної свідомості, модернізація підприємств, та використання альтернативних джерел енергії, які активно використовують у розвинених країнах.

Кілька років тому ми писали, що Полтавська державна аграрна академія активно співпрацювала з поляками щодо вивчення способів використання відновлюваних джерел енергії — сонця, вітру, біогазу тощо та запровадження цих технологій у сільському господарстві. Ми вирішили поцікавитися, чи вдалося ПДАА запровадити щось із запропонованого їх зарубіжними колегами.

Плоский геліоколектор

Як виявилося, акедемія зараз дуже успішно використовує геліоколектори для своїх потреб. Розміщені вони на даху будівлі клініки аграрної академії. На першому поверсі в будівлі розташована лабораторія, з якої ведеться контроль над процесом, там же знаходяться всі інші складові установки. Загалом, схема роботи установки виглядає так: енергія сонячного світла нагріває колектор, а він тепло передає теплоносієві — це рідина, яка рухається по системі за допомогою тиску насосу, а далі теплоносій нагріває бак акумулятора, де міститься вода.

Відображення процесу роботи гілоустановки на моніторі

Теплонасоси і пульт управління

Як розповів доцент кафедри автоматизації та механіки Володимир Калініченко:

 — Вперше колектори почали застосовувати в аграрній академії у 2010 році для підігріву води у корпусі підготовчого факультету. Сьогодні стоїть 4 колектори з тепловими насосами і системою управління. Підігрівається вода вже у всій клініці і 5 гуртожитку. В аграрній академії був проект по їх використанню. Польський професор Рішард Титко допоміг його реалізувати. Ми виграли тендер на геліоколектори, теплонасоси, систему дистанційного управління, сума яких склала 1млн. грн. Компанії-виробники на безоплатній основі надавали техніку за принципом «кращою рекламою є залучення техніки у виробництво» і за умов відкритого доступу всіх охочих подивитися на установки. Теплові установки геліоколектора є унікальними. Витрачаючи 1 кВт енергії на тепловий насос, виробляється від 2.5 до 7 кВт теплової енергії, 6 кВат береться з навколишнього середовища. Для звичної нам техніки все по іншому. Так, електрочайник щоб нагріти воду витрачає в 2 рази більше енергії ніж віддає. У газового котла співвідношення 1 до 1. Для сім’ї достатньо 2 сонячних колектора. Вони здатні нагріти 300 л води на день. 6 наших колекторів повністю забезпечують гарячою водою 5-тий гуртожиток, у якому мешкають 300 студентів. В Європі газ дорогий, тому там зацікавлені, щоб люди використовували відновлювані джерела енергії. І держава часто сама відшкодовує частину витрат на такі технології, щоб люди їх використовували. Поки в Україні не буде важелів впливу, такі технології розвиватися не будуть. Зараз енергетика страждає , тому така система стає цікавою. Якби було фінансування з боку держави, то все б розвивалося набагато швидше. Актуально вже сьогодні використовувати такі технології в Україні підприємствам та різним установам, де у великих кількостях застосовують теплу воду, бо для них тарифи на газ у 4 рази більші, ніж для звичайних домогосподарств. За нашими підрахунками , по цінам 2013 року такі установки окуповувалися за 5-7 років, а сьогодні через здорожчання газу — ще швидше.

Враження, яке склалося після побаченого і почутого — перетворення сонячного світла в теплову енергію не така вже складна і недоступна техніка. За сприяння держави, в недалекому майбутньому її можна запровадити і в Україні, таким чином зробивши крок до енергетичної незалежності від Росії.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»