Строк служби мобілізованих солдатів буде тривати до Указу Президента «Про демобілізацію»

Військова служба, як і будь-яка сфера діяльності суспільства, ретельно контролюється законом. Але на практиці можуть виникати ситуації, які ставлять під сумнів дієвість закону стосовно захисту прав громадян. До нас в редакцію надійшло прохання допомогти в непростій ситуації. Подробиці не розкриваються з міркувань безпеки.

Чоловіка було призвано на військову службу до Збройних Сил України за Указом Президента «Про часткову мобілізацію». Він був здоровий, та за іншими обставинами підлягав мобілізації. Але вже під час служби виникли обставини, які давали йому право на звільнення з військової служби. Чоловік впевнений на 100 відсотків, що підстави на звільнення є, але керівництво не відпускає. Що йому робити в даній ситуації, якщо йому терміново потрібно бути вдома.

Відповіді, що до питання звільнення дає Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу». В статті 26, пункті 3, міститься перелік причин з яких звільняють достроково військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом. За коментарями як розпочати саме процес звільнення , ми звернулися до заступника військового комісара з виховної роботи Полтавської області Ярослава Пістуна:

— Якщо чоловік, який проходить строкову військову службу, має документи, що підтверджують його право на звільнення, то він повинен письмово звернутися до командира військової частини, який приймає рішення, і підписує рапорт. Сам процес звільнення буде проходити не один день. Сьогодні ми знаходимося в особливому військовому періоді, так що процес звільнення стає більш проблематичним. Якщо командир не звільняє, а солдат впевнений, що підлягає звільненню, тоді вже можна звернутися до прокуратури. А період військової служби мобілізованих буде тривати до Указу Президента «Про демобілізацію», строки якого залежить від ситуації яка буде розвиватися на Україні.

Указ Президента «Про часткову мобілізацію», відносить мобілізованих громадян, відповідно до Закону України «Про Військовий обов’язок і військову службу», до військовослужбовців, які призвані на військову службу в особливий період. Це обмежує значно їх права, тому що в них залишається тільки 2 причини на звільнення — Указ Президента «Про демобілізацію» відповідно до пункту 2г, та за станом здоров’я, пункт 8. Але сьогодні в нашій державі утворилася плутанина. Одні до Збройних Сил потрапляють за звичайним призовом, а інші мобілізовані і воюють в часі настання особливого періоду, де права їх значно скорочуються.

Вирішити таку проблему буде доволі складно, результат залежить від юридичної підтримки солдата та професійної відповідальності командира частини. Факти які ми маємо свідчать про те, що навіть «резолюція командира» звільнити згідно з законодавством, не є підставою для фактичного звільнення.

Юристи військових частин вказують на неузгодженість, яка існує в Указі «Про часткову мобілізацію» та Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу», де солдати не впевнені що можуть отримати захист від держави, тому не дивно що виникають випадки, які називаються дезертирством.

Хочеться закликати депутатів, як що їх дійсно хвилює життя громадян України та цілісність держави, попрацювати та забезпечити законом справедливість і турботу для людей які борються за нашу з вами рідну землю.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»