Ремонт, від якого мало радості
Схильність перебільшувати зроблене передалася нам із радянських часів. Цьому свідченням є слова про капітальний ремонт літературно-меморіального музею Панаса Мирного, проголошені з високої трибуни з нагоди дня народження письменника
Насправді ж справа має дещо інший вигляд. На моє прохання розповісти про ситуацію з ремонтом, директор музею Ігор Півень відповів так: «Розпочнемо з того, що я рекомендую вам звернутися до керівника тієї організації, яка виграла тендер на це будівництво. Це обласне управління МНС. Самі вони цим не займалися, а, відповідно, наймали спеціалістів, які безпосередньо виконували роботи. Будівельники реалізували отримані гроші, й на цьому роботи припинилися. Я не хочу розбиратися, скільки грошей було освоєно, але зазначу, що все зупинилося на півдорозі. Проект передбачав кілька завдань. По-перше, очищення ставка, а це значить ремонт його дамби та встановлення нових очисних споруд на вході. По-друге, повна заміна огорожі навколо всієї території літературно-меморіального музею. На жаль, жодне з цих завдань повністю не було виконано: ставок не очищений, дамба не встановлена, паркан не добудований. Зроблено все потроху. А в цілому порушено естетичний вигляд території музею й нанесені збитки екології».
Територія перед центральним входом до музею Панаса Мирного нарікань, здається, не викликає: чисто, доглянуто, буяють квіти. Але насправді виходить, що схожий цей «показний» ремонт на циганський чобіт, у якого передок блищить, а на підборах — бруд.
P. S. Ми обов’язково спробуємо дізнатися, чому ж зупинилася реконструкція території музею і коли її нарешті збираються завершити. Слідкуйте за нашими публікаціями.
, «Полтавщина»