Організатори «Кадетаріуму 2.0»: Він змушує обговорювати проблему Полтави

Своєрідність мистецького заходу «Кадетаріум 2.0» полягала в тому, що він став індикатором, який в котре довів — полтавці талановиті, самоорганізовані, свідомі та люблять своє місто. Об’єднавшись, вони можуть творити дивовижні речі, дивувати і захоплювати, із цим не посперечається той, хто 18 травня прийшов до колишнього Кадетського корпусу.

Підготовка до масштабної мистецької виставки тривала місяць, вона розпочалася за три дні після проведення першого «Кадетаріуму». Про це нам розповіли організатори заходу, з якими ми мали бесіду в Корпусному парку. Кількість волонтерів, які долучилися до підготовки заходу, організаторам назвати важко, але їх було не менше 60 осіб, серед них — активісти ГО «Чиста Полтава».

Кошики з благодійними внесками

Щодо суми, яку витратили на проведення заходу, організатори розповіли, що найбільший вклад зробив голова комітету порятунку будівлі колишнього Кадетського корпусу Борис Тристанов. Він витратив понад 2 тисячі гривень на дерев’яні перекладини, якими обгородили сходи. Поліграфічні підприємства допомогли організаторам, вони безкоштовно роздрукували поліграфію для проведення заходу. Окрім того, за власний кошт організатори купували шурупи, мішки для сміття, скотч та інші дрібні речі. Загальну суму витрат назвати нам не змогли.

— Митці на «Кадетаріум» подавали заявки, робився відбір. Їм на почту відправлялася інформація про те, чи пройшли вони його. На захід заявки подало 130 осіб, це загальна кількість. Але були люди, які не встигли вчасно їх подати, вони були поза конкурсом, ми їх не рахували, — розповіла організатор Нато Мікеладзе.

Але тим, хто не пройшов відбору, не завадило виставити свої роботи на виставці. Всі бажаючі демонстрували свою творчість на виставці, заборонити їм ніхто не міг і не мав права.

— Найбільшими труднощами, при підготовці заходу, для нас було забезпечення хоча б мінімальної безпеки. Ми перекривали деякі входи, — сказала Нато Мікеладзе.

— Але люди все одно нехтували правилами безпеки, зривали огорожі, дошки, якими перекривали найаварійніші місця, — зазначив Святослав Келим-Золотайко.

З цього приводу Роман Іщенко розповів цікавий випадок:

— У суботу я забивав один вхід в коридор. А в неділю дивлюся, а туди вже люди пішли. Я говорю: «А що це за безлад, навіщо я це робив?». А мені відповідають: «Там губернатор. Ти ж розумієш, що йому не заборониш».

Організатори впевнені, що «Кадетаріум» привернув уваги до проблеми занедбаної будівлі, вони вірять, що захід наближує полтавців до реновації Кадетського корпусу.

— Коли людина перестає просто проїздити повз нього, а проїздить і задивляється, коли починає розповідати другу, якого не було там: «Там так класно, такі коридори, такі місця, там можна будь що зробити, там скільки простору, який можна використати, але він руйнується!». Багато хто був у київському «Арсеналі» , люди розуміють, що ці будівлі можуть воскресати, — сказав Святослав Келим-Золотайко.

Він зазначив, що зараз для будівлі колишнього Кадетьского корпусу важливо зробити три елементарні заходи: зробити паркан навколо, поставити охоронців і закрити найпроблемніші місця даху.

Під час «Кадетаріуму» організатори збирали кошти, щоб хоч якось покрити свої витрати на його проведення. Їм вдалося зібрати 3008 гривень, ця сума покриє витрати організаторів.

В майбутньому на полтавців чекає новий мистецький вибух — «Кадетаріум 3.0», він може відбутися в іншій занедбаній будівлі міста. Коли і де це буде — доки що загадка.

Ілона ЧОРНОГОР, «Полтавщина»