Наукові здобутки — лише для обраних

Українська наука переживає не кращі часи. Окрім того, що держава не підтримує цю галузь, та ще й молодь не надто охоче береться за цей ґрунтовний пласт. За кількістю випускників виші втрачають у якості, переконаний ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Микола Степаненко. Тому головне завдання сучасної науки — зробити освіту доступною, але водночас якісною.

Інша проблема, яка спіткала українські наукові кола, — незнання іноземних мов. Через те друкувати свої праці у зарубіжній періодиці, якими б сенсаційними і досконалими вони не були, мають можливість лише одиниці. Але й вдома оприлюднювати напрацювання науковцям не завжди вдається, каже Микола Степаненко:

— Ми відійшли від тієї практики, яка була в радянський час, що монографію, чи будь-який вид наукової продукції, зобов’язували надсилати в усі бібліотеки, щоб був доступ до цієї інформації. Ми нібито її вганяємо сьогодні в Інтернет-мережу але не всі послуговуються нею. Матеріал є, втім він не загальнодоступний. Нині наука набула келійного змісту, послуговуватися здобутками вчених можуть лише обрані. Є фундаментальні дослідження, ваговиті набутки, але вони не стають предметом аналізу для широких кіл, про них знають окремі люди. Ми маємо зовсім небагато періодичних видань, які виходять на світовий обшир.

При всьому цьому Микола Степаненко відзначив, що на базі того ж педуніверситету мають потужні напрацювання, зокрема, на тій таки кафедрі іноземних мов. У декого з молодих фахівців є амбіції, вони готові їх втілювати у життя. Однак на перешкоді стають недосконала законодавча база, слабке матеріально-технічне забезпечення і в цілому непрестижність науки:

— Погляньмо, скільки талановитих у нас людей, які могли б принести користь Україні, якби мали ту базу, про яку ми говоримо, опинилися за кордоном, і як вони употужнили ту або ту країну.

Говорить Микола Степаненко і про те, що освіта останнім часом фемінізувалася. Викладацькою діяльністю займається все менше і менше чоловіків, а без цього навчальний процес не може бути повноцінним. Причина того, що сильна стать не йде ані у школи, ані у вищі навчальні заклади, зазвичай банальна — недостатня оплата праці.

Стосовно ж самих студентів, які поки що вчаться бути педагогами, частина з них навіть не уявляє, чим вони займатимуться після того, як отримають диплом. Тому фактично кошти держави і старання викладачів вкладаються у щось невідоме. Однак, якщо молоді люди таки не підуть далі дорогою обраного фаху, їм відкриті двері багатьох установ гуманітарної сфери, переконаний ректор педуніверситету.

Олена ЗАДОРОЖНА для «Полтавщини»