Підсумки ініціативи «Фронтове фото»
«Полтавщина» висловлює вдячність всім читачам, які надіслали фронтові-фото своїх рідних
Підбиваємо підсумки нашої ініціативи «Фронтове фото». Дякуємо всім, хто відгукнувся. З радістю публікуємо надіслані фото та підписи до них на нашому сайті.
Сіндіцький Федір Матвійович (праворуч)
Мене звуть Євдокія, цього року мені виповниться 80 років. Я хочу трохи розповісти про мого тата, Сіндіцького Федора Матвійовича. На фото він справа. Народився він 8 березня 1908 року в селі Кевсала, Ставропольського краю. На фронт він пішов у перші дні війни. Вдома його залишилися чекати троє дітей, четвертий народився 11 лютого 1942 року. Тато був кулеметником. На території Чехії підрозділ потрапило в оточення, потім був полон і концтабір в районі Острави. Втекти з табору допомогли німці, вони розповіли, коли бігти і в яку сторону. Врятуватися від погоні вдалося тільки тим, хто встиг добігти до води і сховатися в очеретах. Тато розповідав, що чехи днем ховали їх у своїх будинках, а ночами переводили їх із селища в селище. Лінія фронту була далеко, тому тато і його однополчан залишили в лісі, на партизанській стежці. Чекали довго, але дочекалися. На початку 70-х років через «Червоний Хрест» прийшов лист від чеха, який врятував тата, але листування не відбулася. Мені багато років, я багато чого бачила і пережила. І я хочу низько вклонитися тим людям, які рятують, ризикуючи собою.
Карпук Василь Олексійович
Володимир Карпук: «Це мій батько Карпук Василь Олексійович, учасник фінської і ВВВ. Він пройшов всю війну. Перше фото 1940, друге 1943 рік. На третьому фото батько з моєю мамою. Під час війни вона працювала в госпіталі санітаркою. Померли в один рік — 2004».
Тимощук Данило Борисович
Тимощук Данило Борисович (14.01.1907 — 12.07.1974 рр.)
Розвідник. Нагороджений Орденом Червоної зірки. Похований у с.
Михайлівка Друга (знесене) Котелевського району Полтавської області.
, «Полтавщина»