Розмір тексту

Кожна друга українська сосиска містить «не задекларовану» сою

М’ясо? М’ясо?

Ковбаси «складали» іспит на якість

В квітні науково-дослідний центр незалежних споживчих експертиз «Тест» протестував 8 популярних марок сосисок «Молочних» різних виробників України. Ідентифікація складу показала, що основу більшості зразків складає кутерований (подрібнений до пастоподібного стану) фарш. Достеменно визначити з чого його зроблено, практично неможливо, наприклад, якщо волокна м’яса під мікроскопом побачити ще можна, то встановити якого вони походження (курятина, яловичина, свинина чи м’ясо інших тварин) нереально. Кожен другий зразок сосисок містив «не задекларовану» сою, третина — крохмаль. В жодному із зразків не було виявлено генетично-модифікованих організмів, а ось без харчових добавок не обійшлося. З одного боку саме вони забезпечують колосальну різноманітність харчових продуктів, з іншої — допомагають фальсифікувати їх більш витончено і хитро. Особливої популярності набули нині так звані комплексні харчові добавки, які дозволяють навіть не дуже якісній сировині надати належного смаку і аромату та ще й «бережуть» її від псування доволі тривалий час. На думку вчених, подібні речовини не дають розвиватися не лише шкідливим мікроорганізмам в самій ковбасі, але й порушують мікрофлору в усьому організмі.

Що стосується нашої області, то з початку року фахівці держнагляду ДП «Полтавастандартметрологія» перевірили трьох виробників м’ясної продукції, в усіх у них виявлені ті чи інші порушення. Наприклад, в ході перевірки встановлено, що партію ковбаси варено-копченої вищого ґатунку «Украинская салями» виробництва ФО-П Лисяк І.М. (м. Полтава) виготовили за технічними умовами «Вироби ковбасні варено-копчені з харчовими домішками фірми „Віберг“ (Австрія)» не приведеними у відповідність до вимог чинних національних стандартів, до того ж вона не відповідала вимогам за фізико-хімічними показниками — завищена масова частка вологи (52,5% замість 48%, передбачених у технічних умовах), також було відсутнє транспортне маркування та маркування, що характеризує продукцію, на оболонці виробів не повністю зазначено назву продукції, не вказано строк її придатності, номер партії, юридичну адресу та телефон виробника, не було інформації про умови зберігання, поживну (харчову) цінність.

Крім того, на підприємстві не виявилося акта про поставлення ковбаси на виробництво, відсутній контроль ковбасних виробів за мікробіологічними показниками, не виконувались вимоги щодо періодичності контролю ковбасних виробів за фізико-хімічними та мікробіологічними показниками, не вівся контроль готової продукції за показниками безпеки, порушувалась періодичність контролю санітарного стану виробництва. Перелік засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації і підлягають повірці на 2010-й рік не складено.

У ТОВ «Еко» (м. Полтава) перевірено три партії продукції. В результаті встановлено, що фарш асорті охолоджений ваговий не мав маркування, яке характеризує продукцію. Не повне, не чітке та не зручне для сприйняття маркування «підвело» і партію ковбасок домашніх охолоджених та крил курячих цього ж виробника, не було на ньому, зокрема, й інформації про наявність ГМО.

Крім того, на підприємстві не вівся контроль води питної за мікробіологічними показниками; відсутній прилад для контролю температури в товщі напівфабрикатів, не виконувались вимоги чинних нормативних документів щодо контролю продукції за показниками якості та показниками безпеки; не вівся контроль змивів з технологічного обладнання, інвентарю, виробничої тари, санітарного одягу, рук робітників.

Вполовину завищений вміст міді виявлено у партії печінки яловичої замороженої виробництва ВАТ «Гадяцький м’ясокомбінат» (м. Гадяч). Не вказано було на маркуванні цієї продукції, як і на партії нирок яловичих заморожених, інформацію щодо наявності чи відсутності ГМО.

На підприємстві не організований контроль блоків із субпродуктів заморожених за показниками безпеки.

За результатами перевірок усім трьом підприємствам видано приписи про усунення виявлених порушень, заборонено реалізацію 6-х партій та 6-х видів продукції, застосовано штрафні санкції на загальну суму 1672 грн., та адміністративні стягнення на загальну суму 442 грн.

Тож навіть попередження за 10 днів до початку перевірки не допомагає виробникам повністю уникнути усіх недоліків, залишається лише здогадуватись, як би виглядала ситуація, якби держінспектори завітали на підприємства зненацька. Виходить розробити хороші стандарти замало, потрібно ще й на законодавчому рівні забезпечити дієвий контроль за тим, аби їх дотримувались на практиці. 

Прес-служба ДП «Полтавастандартметрологія»

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему