Півфіналістка конкурсу «Україна має талант» Емілі Москаленко першу медаль отримала в 4 роки

Незабаром до Києва на півфінал конкурсу «Україна має талант» вирушає семирічна полтавчанка Емілі Москаленко. Дівчинка вразила журі конкурсу своєю гімнастичною пластикою коли їй було лише п’ять років. Тоді журі дружно сказало їй «Так». У цьому році вона дивувала Україну вдруге, на шостому сезоні конкурсу, продемонструвавши номер із pole-dance і знову отримавши чотири так, вона пройшла у півфінал.

Сьогодні ми приймали в редакції Емілі та її маму Тетяну, яка розповіла про те, як виховувати майбутню чемпіонку (на конкурсі перед журі юна гімнастка сказали, що хоче бути чемпіонкою). Зараз Тетяні не просто, оскільки вона нещодавно втрете стала мамою донечки. Але вона знаходить час, щоб водити Емілі на тренування кожного дня.

Феноменальні здібності в доньки Тетяна помітила, ще з її народження.

— Коли вона народилася, розкладка ніг у неї така була, що нам навіть сказали до ортопеда звернутися, щоб перевірити чи немає в дитини проблем із ногами. Пройшли курси масажів, а коли вона почала підростати, помітила, що вона й на шпагат спокійно сідає. Ноги настільки розтягнуті, я вирішила, що це в неї генетичні задатки. Ходити вона почала вчасно — в одинадцять місяців. Придивляючись до неї, я зрозуміла, що проблем із здоров’ям у нас стовідсотково немає, просто вона як «дитина каучук».

— У вас в роду хтось займався гімнастикою?

— Ні, я в школі на волейбол ходила. А так ніхто в нас в роду не займався. Не знаю, можливо, по батьковій лінії хтось займався. Але ж батько у неї з іншої країни, з Канади, то там більше хокеєм займаються. Ми з ним не спілкуємося, у нас інша сім’я, в нього своє життя.

— На гімнастику ви відвели донку у 4 роки, це була лише ваша ініціатива?

Емілі: — Я сама захотіла на гімнастику, а на пілон мене мама повела.

— Легко було знайти тренерів із гімнастики та pole-dance у Полтаві?

— Було складно. Коли побачила передачу «Україна має талант», подумала, що непогано було б туди потрапити, з’явилася мрія. Я почала телефонувати знайомим, в гуртки та секції. Вирішили, що найзручніше їй буде займатися на Садах у гімназії № 33. Ми туди проходили півтора року, а потім вже познайомилися із нинішнім тренером Тамілою Кропивкою. Але попутно півтора роки тому, вже після шоу «Україна має талант» четвертого сезону, ми пішли займатися на пілоні. Зараз займаємося і гімнастикою, і пілоном, оскільки без розтяжок на пілоні немає чого робити. Якщо немає шпагатів та гнучкої спини, там просто нічого не зробиш ефектного.

— Розкажіть про те, як наважилися відвезти п’ятирічну дівчинку на конкурс?

— Ми приїхали в Харків на кастинг, пройшли там, а потім нам зателефонували і сказали, що запрошують нас на телевізійні зйомки в Київ. Вона виступила, судді сказали чотири так.

— Емілі виступала в такій цікавій постановці в прямому ефірі четвертого сезону, була маленьким дракончиком. Довго номер готували?

— Підготували за п’ять днів. Дуже швидко. Там були деякі нюанси — їй зробили гніздо, воно було дуже маленьке, дитині не було де там розігнатися, стрибнути.

— Після четвертого сезону конкурсу чим ви займалися, в яких ще конкурсах встигли взяти участь? 

— Ще до четвертого сезону у нас були медалі. З гімнастикою ми познайомилися 10 вересня 2010 року. І вже 25 вересня, через 15 днів, тренер повела її на перші змагання. За цей час поставила їй номер і вона отримала першу медаль у чотири роки. Я сама цього не очікувала. Зараз у неї 20 медалей і 8 кубків. Вже є три кубки з pole-dance.

— В які країни ви їздили на змагання?

— Ми були у Парижі на конкурсі з гімнастики, де вона посіла друге місце в фіналі. І їздили в Москву на конкурс «Минута славы», вона там пройшла в півфінал. Було важко, в Москву я їздила на восьмому місяці вагітності, мене ледь відпустив чоловік.

— Емілі, а що тобі більше подобається — гімнастика, чи pole-dance?

— І те, і те. Трішки більше пілон, бо на ньому важче.

— А які найскладніші вправи на пілоні ти виконувала?

Емілі: — Старфіш.

Тетяна: — А також вона робить всі види обривів із чотириметрової висоти.

Емілі: — А найлегше зробити флажок. 

Тетяна: — За півтора роки вона зробила великі успіхи. Ми нещодавно були на передачі про обдарованих дітей каналу «Україна», то вона саме там показала обриви, щоправда, пілон був не високий.

Емілі з мамою Тетяною

— Емілі набрала найбільшу кількість голосів за відео на сайті конкурсу «Україна має талант» шостий сезон, що дало їй можливість порадувати суддів виступом на пілоні. Як готуєтесь до півфіналу конкурсу зараз? 

— Вона займається практично кожного дня по півтори години. Один день у неї гімнастика, а інший — pole-dance. Вихідний у неділю. Інколи навіть говорить: «Мамо, мені мало занять».

— Можливо, ще на якісь захоплення у Емілі вистачає часу?

— Якщо брати по навчанню, то вона в класі на першому місці — відмінниця, ми навчаємося в школі № 19. Якщо вона пропускає якісь уроки, ми вдома, в телефонному режимі, навчаємося. Вона дуже хоче вивчити англійську мову, але цим вже займеться із вересня місяця.

— Ви не плануєте переїхати в більше місто, де у Емілі, можливо, було б більше можливостей розвиватися?

— Хочемо переїхати, але доки що не виходить.

— А куди саме хочете переїхати?

— Ви знаєте, щоб розвивати дітей найкраще жити у Києві. Але для цього має бути матеріальна база. Зараз ми в статусі багатодітної сім’ї, нам не просто щось вирішити з переїздом. От, як Емілі виграє головний приз в конкурсі, це б було реально.

— Емілі купить собі, як говорила журі, собачку, мамі — золоту машину, а що залишиться витратите на квартиру у Києві?

— Як щось залишиться (авт.: Тетяна посміхнулась).

— На вулицях Емілі впізнають?

— Впізнають скрізь, її важко не впізнати. Підходять фотографуватися, просять розписатись. Вона вже навіть пробує робити свій особистий підпис.

— Емілі, а які в тебе мрії, окрім того, щоб стати чемпіонкою з гімнастики та виграти мільйон?

— Стати співачкою.

— Ще й співачкою хочеш стати?

Емілі: — Так.

Тетяна: — У неї хороший голос. Її перевіряли, в Києві запрошували ще на одну передачу, де наймали вокального тренера. Вона її перевіряла і сказала: «А ви не хочете в Київ переїхати?». Я відповіла, що хочемо, але не можемо. Тренер сказала, що в неї хороший голос і слух, але з ним потрібно займатися — розвивати. Але, це доки що почекає.

— У сюжеті шоу «Україна має талант» ви розповіли, що відчували, ще до народження Емілі, що вона буде незвичайною. Як ви це відчули?

— Навіть не знаю, жіноча інтуїція, мабуть. Знала, що вона буде не така, як усі. Вона така спокійна, добра, у неї немає «зірковості». Я завжди говорю їй, щоб поводила себе скромно, не вихвалялась ніде.

— Можете дати пораду, як виховати таку надзвичайну дитину?

— Любити її, підтримувати, змалечку розповідати, що потрібно бути доброю. Вона в мене в такому коханні виросла! Головне — просто любити свою дитину.

Ілона ЧОРНОГОР, «Полтавщина»