Розмір тексту

«Будеш кричати — вуха відріжу!»

Дві мешканки селища Машівка стали жертвами небезпечного рецидивіста з шістнадцятирічним кримінальним стажем. 33-літній нападник ледве не забив до смерті пенсіонерку та її квартирантку за 630 гривень

В’ячеслав Марков, виконувач обов’язків начальника Машівської міліції, обурюється: «20 діб тому він тільки повернувся з місць позбавлення волі, де відбував кримінальне покарання». Утім, напевно, для такої людини 20 діб — не показник. З 17-літнього віку він «не товаришує» із Законом і за 33 роки життя призвичаївся до неволі. Але останній розбійний напад, за висновком В’ячеслава Валерійовича, за тяжкістю і цинізмом переважив його попередні злочини: «... близько години він катував пенсіонерку та її квартирантку за допомогою підручних засобів і завчасно підготовленого ножа». 

33-літній Ян «завітав на гостини» до сусідок о 22-й годині ночі. 50-річна квартирантка Тетяна Григорівна згадує, що вийшла на веранду перевірити — чи замкнула двері. «Зачинила вхідні двері та збиралася увійти до хати, повертаюся... він стоїть. Замахнувся на мене ломом, — розповідає жінка. — Я так різко повернулася, а він каже: «Та чого ти боїшся, я просто пошуткував!!! Заходь, заходь до хати (з іронією)»!

Далі було зовсім невесело. З першої хвилини жінки зрозуміли, що Ян не збирається уходити з порожніми руками. Тим більше, що він на власні очі бачив, як поштарка передала Марті Григорівні пенсію.

Як з’ясувалося, в обід гостинні сусідки частували чоловіка домашніми стравами. «Я на колодязі отримала гроші, — розповідає в деталях 64-річна господарка. — У мене кишеня була на фартуху, але не поклала до неї, у руках несла. Він каже: давайте мені 20 гривень, купимо ще чвертку і закуску. Я відповідаю: хіба ти мало закусив?». 

Продовжити «свято» не вдалося, і Ян пішов... Повернувся вночі, коли його не чекали. Увірвавшись до оселі, зловмисник фактично з порога взявся бити беззахисних жінок. «Це фільм жахів, це страхіття якесь, — схвильовано промовляє Тетяна Григорівна, яка дістала від нападника закриту черепно-мозкову травму, численні синці, гематоми і порізи. — Спочатку ломом мене ударив, потім тітку Марту по руці (у двох місцях у неї перелом). Мені якось вдалося сховати лом між диваном і гардеробом. Він почав відкручувати ніжки від стільців і бити ними то мене, то її».

Марта Григорівна намагалася переконати мучителя, що гроші віддала зятеві. Утім, він не повірив. Схопив Тетяну і пригрозив відрізати їй вухо, якщо стара не віддасть гроші. Усі обставини вказували на серйозність його намірів. А коли під лезом прикладеного до вуха ножа зажевріла кров, тітка Марта наказала Тетяні віддати пенсію — 630 гривень. 

Тетяна Григорівна розшукала приховану газеткою готівку і віддала нападнику. Потерпілим на мить здалося, що він має піти. Але розбійник вочевидь сподівався «витрясти» з жінок все до останньої копійчини. «Ми віддали гроші, але він все одно продовжував нас бити, — нарікає виснажена спогадами квартирантка. — Він каже, віддайте пенсію, це не вся! Я почала кричати. Він: „Будеш, каже, кричати — вуха відріжу“. Забрав гроші і сказав подякувати за те, що залишив живими!».

До самого ранку залякані жінки боялися стулити очі і мужньо терпіли фізичний біль. Від страху тітка Марта практично не відчувала зламаної руки і мовчазливо стікала кров’ю, яка сочилася з рублених ран голови. Жінкам здавалося, що безумний чоловік продовжує бродити у дворі і може підпалити хату. Напругу розвіяв вранішній телефонний дзвінок — телефонував син квартирантки. Як тільки молодий чоловік почув від матері подробиці безчинства, стрімголов помчав до районного відділу міліції і повідомив про злочин. 

Через 1,5 години підозрюваного затримали у Полтавському районі області. В’ячеслав Марков не приховує, що для затримання досвідченого злочинця довелося максимально використати оперативний ресурс. На даний час слідчим відділом територіального підрозділу міліції порушено кримінальну справу за фактом скоєння розбійного нападу, поєднаного з проникненням до житла. Правоохоронці сподіваються, що рецидивіст отримає по-максимуму — 12 років позбавлення волі. 

«Навіщо були потрібні гроші пенсіонерки», — запитую в Яна? Чоловік витримав тривалу паузу (без сумніву збирався з думками) та «оригінально» відповів: «Я не знаю, що сказати. У мене багато проблем, — продовжив він. — Я не міг влаштуватися на роботу...». 

Свою жорстокість Ян списує на горілку: «... допились. Та ні, ніколи б не вчинив такого! Нормальні відносини були». Він намагався нас переконати (щоправда лукаво), ніби дорожить свободою, кається і радів би можливості виправити ситуацію: «Якби був такий момент, я зовсім по-іншому вчинив би».

Але скільки б він не виправдовувався, йому не здобути прощення — надто жорстоко він обійшовся з літніми жінкам. Лікарі вмовляють Марту Григорівну погодитися на складну операцію руки. Після нападу пенсіонерці бракує здоров’я навіть самостійно пересуватися по хаті. Тетяна Григорівна з обуренням наголошує: «Таку людину неможна взагалі випускати, це ж кат якийсь!».

Поліна ЛАРІНА, інспектор ВЗГ ГУМВС України в Полтавській області

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему