Рушник — споконвічний оберіг українців
Символічно, що цьогорічний ювілейний День Перемоги співпав іще з одним святом — Днем матері, відзначення якого відновилося не так давно, але щороку набуває все більшої популярності
Саме до цього сердечного свята обласна асоціація «Громадянське суспільство», якою керує Володимир Степанюк, уже вдруге в стінах Полтавської державної аграрної академії організувала виставку рушників. Простора кімната музею історії зацвіла квітами й мережками, вишитими майстринями різних часів. Серед сучасних рушників, які вабили око яскравими барвами, найбільшу увагу привертали вишиті традиційними чорними та червоними нитками. Хай кольори вже трохи вицвіли, а полотно було вже не таке біле. Але ці рушники несуть у собі пам’ять поколінь.
Рушник, із яким одружувалися 5 поколінь роду полтавської правозахисниці
Зої Коваленко
Влучно передала це відчуття присутня на відкритті виставки Наталія Осьмак, донька нашого земляка, Президента головної визвольної ради Кирила Осьмака: «Коли я дивлюся на рушники, то ніби фізично відчуваю, скільки доль пройшло через них. Скільки людей їх тримали в руках. Ці рушники бачили Голодомор, пережили війни, але ми їх зберегли. Моя бабуся родом із Диканьки. Коли я поїхала її ховати, то забрала собі деякі рушники. Один із них, якому вже понад 100 років, вишитий білим по білому, я привезла на цю виставку».
Один із найстаріших рушників на виставці
Ректор Полтавської державної аграрної академії професор Віктор Писаренко зазначив, що українці — нація хліборобів, а рушник завжди був символом нашого народу. Він підкреслив необхідність таких заходів, адже вони прививають молоді високу духовність, знання історії свого народу.
Перед присутніми виступає ректор аграрної академії Віктор Писаренко
Важко уявити Україну без рушників і пісні. Тож хор «Полтавські піснярі», яким керує композитор, член СПУ Дмитро Топтун, вдало доповнив народними піснями враження від виставки.
, «Полтавщина»