Розмір тексту

Злодій убив діда за 3,2 тисячі гривень

В цьому колодязі, закиданим ганчір’ям, дошками та гілками, знайшли тіло Григорія Даценка В цьому колодязі, закиданим ганчір’ям, дошками та гілками, знайшли тіло Григорія Даценка

Поблизу населеного пункту «Грицаї» немає жодного вказівного знаку, який би свідчив про існування села з такою назвою. Місцеві кажуть, що його сміливо можна викреслити на топографічній карті. А після загибелі Григорія Даценка взагалі складається враження, що історія поселення, знаного розлогими ланами на весь Радянський Союз, добігла кінця з останнім подихом його єдиного мешканця

Приваливши труп старим ганчір’ям, дошками і гілками та, закидавши плями крові землею, він замаскував сліди вбивства і спромігся на деякий час приспати увагу родичів, які і гадки не мали, що Григорій Петрович безслідно зник. Василь навіть залишив неторканими особисті речі загиблого, що лежали на столі, у будинку потерпілого: 850 гривень і три мобільних телефони.

Він діяв зухвало, із небувалою упевненістю. Позбувшись небажаного свідка, молодик, того ж дня, буквально на місці вбивства, зустрівся з двома підприємцями з Хоролу (він переконав їх, що тварина належить його рідному дідусеві) і збув 300-кілограмового бичка за 3 200 гривень. Отримавши готівку, Василь зник з місця пригоди на велосипеді потерпілого, який викрав з сараю. Гроші молодик планував витратити на власні потреби.

— Він дуже хотів придбати мотоцикл «Яву» і мобільний телефон за 2,5 тисячі гривень, — пояснив мотив брутального вбивства зі слів нині обвинуваченого заступник начальника — начальник кримінальної міліції Семенівського райвідділу Сергій Чекальський.

За повідомленням останнього Василь заздалегідь підготувався до вчинення злочину: завчасно підшукав знаряддя вбивства і продумав послідовність дій, необхідних, на його думку, для уникнення кримінальної відповідальності.

Хатинка в населеному пункті ГрицаїХата вбитого чоловіка – єдиного мешканця населеного пункту Грицаї

Зловмисник майже досяг мети... Він був практично переконаний, що діда знайдуть не скоро (або не знайдуть взагалі), оскільки останні 3 роки Григорія Даценка оточували лише його кури, качки, коза, порося і «злощасний» бичок...

Сам Василь майже 10 років прожив з батьками в Грицаях, по сусідству із загиблим, до переїзду у Поділ-Біляки. Племінниця Григорія Даценка пригадує, що дядя відносився до хлопчика як до рідного сина, а з його батьками підтримував добрі сусідські стосунки. Опісля розформування колгоспу село ніби «розчинилося у повітрі». Молодь мігрувала до суміжних поселень у пошуках роботи, а старожилів похоронили. Лишилися тільки кільканадцять гектарів приватизованої землі й окремі будинки, до яких час від часу власники навідуються влітку.

— Він все життя прожив один: ні родини, ні дітей, тільки рідні небожі. — говорить племінниця Юлія Федоренко. — Ми пропонували йому придбати будиночок у нашому селі, у Біляках. Спочатку погодився, але останнім разом передумав. І його можна зрозуміти! Тут простір і для нього, і для худоби.

Правоохоронці оголосили безвісти зниклого в розшук і розгорнули активні оперативно-пошукові заходи. Дядю Юлії Федоренко розшукувала група з числа досвідчених оперативників карного розшуку апарату Головного управління внутрішніх справ області, фахівців Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС і працівників Семенівського райвідділу на чолі із заступниками начальника міліцейського Главку. Правоохоронці працювали у посиленому режимі, майже без сну і відпочинку, поки не вийшли на слід підозрюваного і не розшукали труп зниклого, схоронений на глибині 20-метрового колодязя.

Тіло чоловіка з колодязя вилучили рятувальники Державної протифонтанної служби СВАРЧ МНС України за допомогою спецобладнання. На шиї потерпілого експерти виявили колото-різані рани, які за висновком фахівців і спричинили його смерть. Незабаром правоохоронці відшукали ніж і велосипед, яких обвинувачений позбувся відразу після вчинення злочину.

Звістка про те, що Григорій Даценко загинув від рук Василя відверто шокувала небожів потерпілого і колишніх односельців. У Біляках і Поділ-Біляках подейкують, що з-поміж чотирьох дітей Василь (він середній син) був єдиним у сім’ї, хто завжди лінувався вчитися і працювати. Натомість з дитинства прославився «нездоровою пристрастю» до крадіжки грошей.

За інформацією односельців, минулої осені він украв з батьківського господарства бика, продав його і придбав скутер (до речі це не перший і не єдиний факт його біографії). Причому придбаним майном він не дорожив: техніка буквально «згорала» в руках юнака. Зламався мотоцикл, говорять люди, він його закине і «шукає гроші» на новий. Односельцям здавалося, що батьки взагалі не помічають серйозних прогалин у вихованні сина, оскільки жодного разу не покарали його за допущені безчинства. Вбивство — наслідок батьківського потурання, переконана Юлія Іванівна.

Юлія ІванівнаРодичка загиблого Юлія Іванівна

— Навіщо ж вбивати?!! — запитує жінка. — Цей колодязь, до якого він вкинув мого дядька, належав його родині. Він тут ріс. У них по сусідству з дядьком огороди були. Весь час, окрім минулого року, приїжджали їх засівати-обробляти. Мені здається існували тисячі способів викрадення того бичка, не вбиваючи дядька.

На даний час за фактом вбивства порушено кримінальну справу. Сергій Чекальський повідомив, що обвинувачений визнав свою вину повністю. Наразі Василь перебуває під арештом у полтавському слідчому ізоляторі.

Юлія Федоренко висловлює щиру вдячність працівникам головного управління внутрішніх справ області і Семенівської міліції за те, що знайшли тіло рідного дяді і надали родичам можливість похоронити його по-людськи.

Нині Григорій Петрович Даценко покоїться на цвинтарі Грицаїв, поруч з могилами батьків і друзів.

Поліна ЛАРІНА, Інспектор ВЗГ ГУМВС України в Полтавській області

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему