На Полтавщині вже 3 роки мешканці не захищені щепленнями проти туляремії

7 квітня 2014 року Всесвітня організація охорони здоров’я проведе Всесвітній день здоров’я під девізом «Маленький укус — джерело великої небезпеки», присвячений профілактиці та боротьбі з трансмісивними хворобами.

Трансмісивні захворювання (від лат. transmissio— перехід, передача) це — інфекційні хвороби, збудники яких проникають в організм людини або тварини через укуси кровосисних переносників (комахи, кліщі та інші членистоногі). Перелік інфекційних захворювань за останні роки збільшився саме за рахунок вище згаданих захворювань.

Для Полтавської області найбільш актуальними є захворювання, які передаються кліщами та комарами: хвороба Лайма (або кліщовий бореліоз), гарячка Західного Нілу, Офіційна реєстрація цих захворювань в Україні розпочата відносно недавно. Але динаміка захворюваності стрімко наростає.

Якщо на початку 2000-х років в Полтавській області реєструвались поодинокі випадки захворювань на хворобу Лайма, то останні 2 роки їх кількість щорічно складає майже 50.

Від початку реєстрації (з 2006 року) по Україні зареєстровано 79 випадків захворювань на Гарячку Західного Нілу, 19 з яких — серед мешканців Полтавській області.

Слід брати до уваги, що можливості лабораторної діагностики цих захворювань в області, як і в Україні в цілому (через брак фінансування), ще не на належному рівні, тому офіційна реєстрація може бути лише «вершиною айсбергу».

Так, у Диканському, Полтавському та Лохвицькому районах визначені природні осередки кліщового вірусного енцефаліту, можливість циркуляції збудника якого на території області підтверджена епідеміологічними дослідженнями, але випадки захворювань людей на кліщовий енцефаліт не зареєстровані.

Кількість населених пунктів, розташованих у природних осередках кліщових бореліозів (в усіх адміністративних територіях області) перевищує 150, майже половина з яких визначені за останні 3 роки. На територіях природних осередків гарячки Західного Нілу (у Гадяцькому, Кобеляцькому, Машівському, Полтавському, Решетилівському районах) розташовано 11 населених пунктів, 7 з них визначені за останні 3 роки, серед яких — м. Полтава.

Окрім зазначених, в Полтавській області існують широкі природні осередки інших особливо небезпечних інфекційних захворювань, збудники яких можуть переважно передаватися кліщами, комарами, ґедзями між тваринами, а до людей потрапляти від їх природного резервуару, такого як гризуни, які виділяють збудник у навколишнє середовище. Це природні осередки туляремії та лептоспірозу.

Природні осередки туляремії є у Гребінківському, Лохвицькому, Лубенському, Пирятинському, Семенівському, Оржицькому районах, в них розташований 51 населений пункт.

Захворювання людей на туляремію не реєструються більше 15 років, але вже 3 роки мешканці природних осередків туляремії не захищені профілактичними щепленнями (через відсутність в Україні туляремійної вакцини), тому існує потенційна небезпека погіршення епідемічної ситуації з туляремії.

Межі природних осередків лептоспірозу остаточно не визначені. Потенційну небезпеку несуть усі зволожені місцевості та навіть території мешкання людей, заселені гризунами.

За останні 10 років (з 2004 по 2013) по області зареєстровано 218 випадків захворювань людей на лептоспіроз, з найбільшою кількістю у 2004 році (70) і найменшою — у 2010 році (3). Летально закінчилися 18 випадків.

Офіційний Перелік природних осередків (ензоотичних територій) базується на матеріалах багаторічних епідеміологічних та епізоотичних спостережень і поновлюється в Україні кожні 5 років. До цієї роботи залучались фахівці закладів санітарно-епідеміологічної служби, інститутів епідеміології та гігієни, протичумних установ України.

Серед інших трансмісивних захворювань, актуальних для Полтавської області є дирофіляріоз, при якому ураження глистами відбувається внаслідок укусу інфікованого комара.

У зв’язку з існуванням певних природних умов та змінами соціальних факторів, або у разі завезення на територію, не виключена можливість передачі в межах області: волинської гарячки, висипного тифу (які передаються вошима) та інших захворювань, серед яких такі, які віднесені до захворювань, що мають міжнародне значення: малярія, гарячка Західного Нілу, Кримська геморагічна гарячка, спричинена вірусом Конго.

Багаторічні ентомологічні спостереження засвідчили наявність у Полтавській області умов, які можуть сприяти циркуляції збудників малярії в разі їх занесення: водойми, малярійні комарі, сприятливий температура навколишнього середовища.

У сучасних умовах специфічна профілактика трансмісивних інфекційних захворювань застосовується лише при кліщовому вірусному енцефаліті, туляремії та Ку-гарячці. Профілактика інших є неспецифічною, оскільки вакцини відсутні, розробляються або недостатньо ефективні.

Медикаментозна профілактика малярії здійснюється перед виїздом у країни, де реєструється це захворювання. Суспільні заходи профілактика трансмісивних захворювань полягають у створенні умов, несприятливих для збільшення чисельності переносників та їх природних резервуарів, серед яких: належний санітарний стан території, відсутність затоплень у підвалах та захаращень на територіях, упорядкована система санітарної очистки тощо.

Серед інших суспільних заходів — зменшення кількості переносників на обмежених територіях природних осередків (наприклад — на територіях відпочинку), а також дератизаційні заходи (особливо — у місцях мешкання людей і на так званих об’єктах ризику, де полюбляють жити гризуни).

Зважаючи на те, що метою неспецифічної профілактики трансмісивних хвороб є захист людей від укусів (присмоктування) кровосисних комах та членистоногих, важливу роль обіймають заходи особової профілактики, серед яких: застосування засобів індивідуального захисту шляхом використання репелентів, захист осель за допомогою сіток та пристроїв для відлякування комах, дотримання правил поведінки за містом, в лісових масивах та біля водойм.

Сергій МАКЄЄВ, в.о. начальника Головного Управління Держсанепідслужби у Полтавській області