На прибиранні в Кадетському полтавці їли фініки і бавилися з цуценятами

Самі організатори (спільнота «Чиста Полтава» у соцмережі) прибули на місце ще за півтори години до початку. Для того, щоб жоден волонтер не постраждав, у входах до небезпечних ділянок будівлі були розвішені написи «Вхід заборонено».

Перед початком робіт викладач архітектури Артур Ароян провів інструктаж з техніки безпеки. Люди, котрі прийшли допомагати, розбивалися по кілька чоловік і розподілялися по кімнатам, котрі потребували прибирання. На подвір’ї перед корпусом був розміщений столик, де кожен бажаючий міг взяти собі рукавички, маску на обличчя (організатори пильно слідкували, щоб кожен, хто працював у приміщенні мав маску).

Процес завантаження

Приймачі

Чи то координатори недооцінили кількість людей, чи то ентузіазм прибираючих був на висоті, але волонтери не тільки прибрали ліве крило першого поверху, але й активно взялися за два інших поверхи.

Частина людей працювала на вулиці — складали дрова, прибирали сміття з центрального входу, перебрали деревину.

Для тих, хто втомився і хотів перепочити, дівчата заварювали чай. Люди поприносили печиво, вафлі, бублики, навіть фініки з курагою. Тож і робота йшла добре, і дозвілля проходило смачно. Молодь знайомилася між собою, адже спільна праця об’єднує. Одна дівчина навіть запропонувала наступного разу в рамках заходу влаштувати акцію «Знайди своє кохання на прибиранні у Кадетському».

Відпочинок зі смаколиками

Особливий ажіотаж викликали двоє цуценят, котрих знайшли в одній із закинутих кімнат. Чи не кожен хотів хоча б на кілька хвилин взяти його на руки, а більш ініціативні навіть купили їм собачий корм. Зрозумівши, що не можна їх так просто лишати напризволяще, одному цуценяті вже знайшли господаря, а іншого (чорненького) взяли на певний час, поки не віддадуть у добрі руки.

Знайдене цуценя

Більшу частину волонтерів складали молоді люди, але були і винятки. Один літній чоловік розповів, що прийшов сюди, бо побачив листівку з інформацією:

— Я сказав своїм синам — не чекайте мене вдома до другої дня, я йду прибирати те місце, де я навчався.

Весь процес знімався на камеру і кожен бажаючий міг поділитися своїм баченням Кадетського, його перспектив і взагалі всього заходу.

Втомлений волонтер

Останні з могікан

Особливої уваги заслуговують люди, які залишилися до самого кінця і виконали найважчу роботу — грузили мішки з будівельним сміттям після 5-годинного прибирання. Згодом перший поверх був повністю закритий, щоб уникнути проникнень. Ці люди (на фото) — реальні герої!.

Роман ПОВЗИК, НМО «Magnum Opus»