За півтора місяця до завершення війни Сталін наказав відкликати молодь з фронту
Кременчужанин Григорій Васильович Мисак потрапив на фронт, до мінометного батальйону, зовсім юним — сімнадцятирічним хлопчаком. Проте йому довелося брати участь у одному із найжорстокіших бойовищ Великої Вітчизняної — на угорському озері Балатон: «Я там був після війни, мирне, тихе місце, навіть не віриться, що там були криваві бої»
А до цього були роки німецького поневолення, тут, неподалік, у Гадяцькому районі Полтавської області. У тих місцях діяла підпільна група, яка робила напади на німецькі установи та штаби. Один з них був розбитий взимку 1942 року. Після чого до села прибули есесівці, які зігнали всіх селян до приміщення школи. Григорію вдалося втекти і він дістався до підпільників та розповів їм про загрозу, яка нависла над людьми. Завдяки вчасному повідомленню більшості селян вдалося врятуватися, а Григорій і надалі брав участь у діях радянських підпільників.
Після звільнення свого села, Григорій через рік, у 1944-му, 17-річним пішов до діючої армії. А вже у лютому 1945 року взяв участь у боях в Угорщині, за звільнення Будапешту. Саме там гітлерівці завдали свій контрудар численними силами 6-ї танкової армії СС, аби відкинути радянські війська від столиці Угорщини. Наводчиком мінометного батальйону Григорій Мисак брав участь у боях з відбиття контрудару німецьких військ, а потім у наступі частин 2-го та 3-го Українського фронтів на Будапешт.
— Було дуже непросто призвичаїтися до фронту, запеклості боїв, втратам, які несли наші війська, згадує він. — Але нас підтримували бувалі фронтовики, які намагалися уберегти, нас, юнь, від загибелі. І не було жодного зверхнього ставлення — ми всі виконували одну справу — громили нацистську Німеччину, наближали нашу Перемогу.
Після завершення боїв та звільнення Будапешту вийшов Наказ Верховного Головнокомандуючого про відкликання з фронту хлопців 1927 року народження, аби вберегти хоча б це покоління молоді від втрат.
— Зараз по різному оцінюють діяльність Сталіна, але за цей Наказ, за 1,5 місяці до завершення війни, йому вдячні тисячі молодих хлопців, які залишилися живими та не покаліченими, — говорить ветеран. — 9 травня для всіх нас, для України, Росії, Білорусі та інших колишніх республік СРСР — свято народження нового, мирного життя, адже в цей День закінчилася найкривавіша війна людства і закінчилася нашою Перемогою!
, «Полтавщина»