Німці такого не робили, як ці кати — поліцаї
Ветеран Великої Вітчизняної, кременчужанин Іван Кузьменко пройшов сотні кілометрів фронтових доріг, має нагороди за свою непросту ратну справу і вірить, що молоде покоління ніколи не побачить жахів війни. Напередодні свята 65-ї річниці Перемоги «Полтавщина» побувала в гостях у солдата Великої Вітчизняної
До 1943 року Іван Іванович був у окупації, у своєму рідному селі на Черкащині. І пізнав усі жахи нацистського «нового ладу». Говорить, не розуміє, як можна шукати сьогоднішнім окремим українським політикам виправдання цим злочинам: «У нас були поліцаї, свої ж земляки, які просто знущалися над односельчанами. Німці такого не робили, як ці кати. Щоправда були і серед них люди, які попереджали нас, молодь, про облави, що проводили карателі разом з поліцією, аби вивезти українських юнаків та дівчат у рабство до Німеччини».
Після приходу Червоної Армії юний Іван Кузьменко в 1943 році пішов на фронт і став розвідником на 2-у Українському фронті. Звільняв Україну та Молдавію. Нагороджений орденами «Вітчизняної війни», «За мужність», численними медалями, серед яких «За відвагу», «За перемогу над Німеччиною» та інші. Хоробрий розвідник брав участь у виходах за лінію фронту, сам полонив німецького фельдфебеля та доставив у штаб цінного «язика».
Після чергового бойового завдання був важко поранений, прикриваючи від гітлерівців свого командира групи. Завершення війни зустрів у шпиталі: «Перемога стала кінцем чотирирічних страждань нашого народу, всіх народів Радянського Союзу, завершенням нашої героїчної боротьби із фашистами. 9 травня я завжди згадую своїх однополчан, тих, хто не повернувся з жорстоких боїв. Вони поклали своє життя, аби сьогодні молодь не знала неволі та жахів війни».
, «Полтавщина»