Розмір тексту

Кохання живе близько трьох років

Якби не кохання, в психоневрологічних клініках було б значно менше пацієнтів

Не так давно українці почали відзначати День Святого Валентина. Ми не будемо заглиблюватися в легенду про священника, яка породила свято. Ми вирішили дізнатися про суть почуття, яке підіймало культури, завдяки якому людство досягало нових вершин. І водночас саме воно є причиною по якій люди опиняються за ґратами, стають пацієнтами психіатричних клінік та вчиняють самогубства. Саме кохання штовхає людей на неймовірні вчинки, як із знаком плюс, так і з мінус.

Про природу кохання нам розповів головний лікар Полтавського обласного психоневрологічного диспансеру Віталій Закладний:

— Лікар, філософ, арабський поет Абу Алі Ібн-Сіна (Авіценна) вивів теорію, що справжнє кохання — це хворобливий стан людини. Чому він так вважав? Його симптоми у всіх людей однакові — людина стає тривожною, незібраною, для неї все, що не пов’язано з суб’єктом кохання, перестає бути актуальним, людина перестає цікавитися їжею, стосунки з іншими відходять на другий план. Коли людина бачить суб’єкт кохання починає червоніти, прискорюється серцебиття, приходить у тривожний стан. Отже, є причина, є симптоми і вихід. Якщо кохання нероздільне, навіть з’являються думки про марність життя. Кілька років тому мені трапилася публікація про те, що англійські вчені дослідили велику кількість людей, які переживали по їхнім критеріям кохання, то не тільки ззовні, не тільки в проявах, а й на рівні біохімії, яку людина не може контролювати зусиллям волі, відбуваються зміни. Наскільки вони позитивні, чи ні, але кожна людина має «перехворіти» коханням.

— Як свинкой, перехворів і забув?

— Справа в тому, що кохання, особливо перше, іноді нерозділене, дає людині подальшу змогу адекватніше підходитти до своїх почуттів у майбутньому.

— Якби не існувало кохання в психоневрологічних клініках було б менше пацієнтів?

— Безумовно, в мене і зараз є два такі пацієнти.

— Можете розказати про причини їх захворювання?

— Молодий чоловік має тонкого складу, вразливу натуру, а його напарниця, друга половинка, людина більш прагматична. І що для чоловіків дуже вразливо, вона займає більш сильну соціальну нішу, вона більше заробляє, іноді допускає це сказати, а для чоловіка це розцінюється як приниження. Якщо він приносить менший шматок мамонта в печеру, чим сама жінка, повертаючись до первинного — хто приносить більше, той і хазяїн. А традиційно в нас заведено, що чоловіки не повинні плакати, мають більше заробляти і при цьому не показувати своїх емоцій. Це довело чоловіка до того, що з’явилися думки про марність життя. Він її кохає, але, з його погляду, не має рівнозначності по відношенню до неї, це призвело до того, що йому став світ не милий. Він не хоче її втрачати, але думки про смерть з’явилися.

— А другий випадок?

— Ця пара живе разом і разом працює, у них практично немає часу коли вони не разом. Людина повинна скучати, а коли з ранку до вечора вони постійно разом, то настає певне роздратування і особисті негаразди починають виплескуватися на найближчу людину, яка постійно поруч. Так воно й вийшло, але, слава богу, вони це зрозуміли і разом прийшли за допомогою, щоб вирішити це питання.

— До чого можуть призвести невирішенні проблеми в коханні?

— До самих страшних наслідків. Трагічних випадків і в літературі, і в нашому житті дуже багато. Але це ж не значить, що палке кохання має закінчуватися трагічно, просто у певної категорії людей нерозділене кохання призводить до втрати сенсу життя.

— Чи є люди, які не схильні до кохання, яким це почуття не притаманне?

— Я думаю, що ні. Навіть у найпримітивніших особистостей є почуття, можливо, вони не такі кольорові, але на тому рівні, на якому вони це можуть сприймати, це теж може бути.

— Скільки живе кохання, одні говорять, що якщо справжнє, то воно вічне, а інші схильні вважати, що це певний період?

— Вчені дослідили, що це приблизно займає 3-3,5 років.

— А на зміну коханню, що приходить?

— А потім в людини виробляється комфортність в спілкуванні з цією людино, спільність інтересів, прив’язаність, відчуття, що це твоє. А іноді, палке почуття може пройти через все життя, це притаманно людям художнього складу, вони часто змінюють своїх партнерів, оскільки їм потрібне емоційне підживлення.

— І все ж таки, як гадаєте, кохання впливає на людину позитивно, чи негативно?

— Однозначно позитивно. Я вважаю, що людство досягло своїх вершин, хоча зараз спад іде, завдяки коханню. Заради нього підкорювалися вершини, малювалися картини. У Петрарки, наприклад, запитували: «Ти ж так кохаєш Лауру, чому ж на ній не одружишся?». А він відповідав: «Щоб не втратити почуття, які виливаються в моїх віршах».

Ілона ЧОРНОГОР, «Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему