Валерій Асадчев: Губернатор Полтавщини підняв символічну кришку з киплячого казану

Голова Полтавської облдержадміністрації (2006-2010 рр) Валерій Асадчев уважно слідкує за подіями у Полтаві. До речі, зараз він перебуває саме в обласному центрі. «Полтавщина» звернулася до нього із проханням дати свою оцінку загальній суспільно-політичній ситуації в країні і на Полтавщині зокрема.

— Я пережив три революції: першу, РУХівську, коли Україна дістала незалежність, потім була Помаранчева революція і ось зараз третя, з умовною приставкою «Євро». Остання — найбільш гостра та радикальна, тому загальна ситуація надзвичайно кризова. І погано те, що наразі не видно виходу з неї, а збудження суспільства не є корисним для нього. Хто винен? Потрібно сказати, що однозначно винна влада, яка допустила все це. Так завжди було — відповідальність повинна брати на себе влада. Відправили у відставку уряд, але чого тільки зараз, а не тоді, коли протести були мирними? Чому тепер влада змушена наздоганяти події? Це чия вина? Тому потрібно тверезо оцінювати ситуацію і шукати вчасних компромісів.

— Якщо спуститися на регіональний рівень?

— Для мене неприпустиме явище, коли «Беркут» спить в облдержадміністрації. Це дико виглядає. Пам’ятаю, що у нас ОДА була схожою на музей: там були виставки вишивки, різьбярів і т.і. З іншого боку, принаймні ззовні, видно налагодження діалогу між владою та опозицією. У нас немає таких речей, як, наприклад, побиття активістів, і таку ситуацію потрібно тримати й надалі.

— А як ви оцінюєте рішення голови Полтавської ОДА Олександра Удовіченка впустити мітингувальників до сесійної зали облради?

— Я пам’ятаю його ще по подіям 2004 року: він ще тоді визначався поміркованою, виваженою позицією. І я думаю, що той досвід знадобився йому і зараз. Давайте подивимося на ситуацію в Черкасах. Чому там таке трапилося? Мені здається тому, що влада не почула опонентів. А Олександр Удовіченко зняв кришку з киплячого казана. Тому Полтавщина завжди відрізнялася мудрістю. Наприклад, в сесійній залі гріються люди, то нехай гріються, тут нічого страшного немає, адже роботу влади ніхто не блокує.

— Валерій Михайлович, ви оцінили дії влади. А що можна порадити опозиції?

— Знову пригадаю початок 90-х років. Тоді опозиція, яка також спиралася на вулицю, була більш фаховою та професійною. Тоді також була «Народна рада», як опозиційна фракція. І тоді ця меншість тримала вітрила у своїх руках і вела за собою комуністичну більшість. А зараз з’являється закон про амністію, який розрахований на 15 днів. Це правовий нонсенс. Опозиції потрібно було пропонувати підписати владі Угоду, де було б чітко все прописано, тим більше, що у нас уже був досвід підписання Конституційної угоди.

По-друге, опозиція зараз плететься у хвості влади, яка й сама не знає, що робити далі. Тому опозиції раджу бути більш фаховою і вести за собою, а наразі відбувається протилежне: коли неконтрольована вулиця веде нас. Правда, куди веде — незрозуміло.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»