Кандидат політичних наук: В Україні відбувається процес зміни політичних еліт

Нинішня політична криза в Україні визрівала з часів проголошення незалежності. Певні явища в суспільстві мають закономірний характер, оскільки політичні кризи час-від часу проходять в усіх країнах, але в різних формах. В Україні причиною кризи є внутрішні джерела. Про це зазначив кандидат політичних наук, доцент кафедри політичної економіки Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Короленка Сергій Приходько.

Сергій Приходько розказав «Полтавщині» про головні причини кризи, шляхи її подолання та навів аналогії подібних явищ у історії Європи.

— В Україні в певній мірі відбуваються процеси зміни політичних еліт, причому в цілому, а не конкретного представника органів найвищої влади. Певні претензії вже заявляють представники нового покоління, тут навіть деякий радикальний підхід є, — сказав Сергій Приходько.

— Політичної кризи такого масштабу в історії України ще не було, можливо, це новий етап розвитку держави?

— Так, в такому вигляді ще не було, певні аналогічні елементи були, але в такому вигляді зрозуміло що ні. Всі ці передумови визрівали певний час, щоб перерости в таку достатньо гостру форму. Це можна пояснити тим, що нашому політикуму, не будемо їх розрізняти, потрібно чіткіше визначати своє бачення розвитку країни, пріоритети, як зовнішні, так і внутрішні. Адже не секрет, що проблем достатньо багато. Суспільству має бути зрозуміліше яким шляхом розвивається країна.

— Відколи почали визрівати передумови цієї кризи?

— Фактично із самого початку існування нашої країни, коли ще не були визначені етапи розвитку соціально-економічної та зовнішньої політики. Ці питання в нас зазвичай є елементами передвиборчої риторики. А конкретно тим, як країна має розвиватися на зовнішньо-політичній арені, ніхто не займався. Всі ці передумови накопичували невизначеність протягом понад двадцять років існування країни.

— Аналітики та політологи якось передбачали події, що ми зараз спостерігаємо?

— В такій формі ніхто не передбачав. Глибинних аналізів процесів тих подій ніхто й не робив. В будь якій країні, тим паче такій, як у нас, з багатостраждальною історією, потрібно визначати чітку стратегію розвитку на найближчі та найвіддаленіші перспективи.

— Можете привести приклади схожих політичних криз?

— Можна наводити паралелі з європейськими країнами, наприклад, із Францією 1968 рік. Там теж криза була несподіваною, не була прорахована можлива реакція народу. Суспільство почало протести проти дій тодішнього президента Шарля де Голя. Але в цілому люди виступали проти суспільства споживання. Причина цього знову ж таки, в недостатньому дослідженні глибинних психологічних поглядів людей, які формувалися протягом тривалого періоду.

— Чим закінчилася політична криза у Франції?

— Президент Франції подав у відставку, були проведені деякі поступки у системі влади. Все закінчилося мирно. Тому я й наводжу аналогію із Францією, оскільки в нас є всі передумови мирно вийти із цієї ситуації. Позитивом в будь-яких політичних кризах є те, що вони показують нові шляхи розвитку суспільства. Так трапилося, що саме в такий спосіб виявляються ті погляди, які є в країні. Якоюсь мірою, це сприятиме переосмисленню політикуму.

— Як гадаєте, президент України готовий подати у відставку?

— До найближчих виборів залишився рік, думаю, вибори можна проводити у визначений термін. Усі підстави для цього є, вихід із даної ситуації може бути, але все має вирішуватися на наступних виборах.

— Чим може закінчитися політична криза в Україні?

— Хочеться сподіватися, що все закінчиться в мирний спосіб. Тут зрозуміло, що всі мають іти на певні поступки. Якщо кожен залишиться на своїх позиціях, то виходу не буде, а такі ситуації довго тривати не можуть. Головне, щоб були визначені передумови, які спричинили кризу, а не просто подання когось у відставку, чи розблокування адміністративної будівлі. Потрібно чітко визначити пріоритети у внутрішній та зовнішній політиці. Дії більшості політиків часто виступають як реакція на щось, ідуть за подіями, а не поперед них. Сучасне життя це дозволити не може. Проблема ще й в тому, що між владою немає спілкування, дуже часто люди замкнені в собі і чують лише себе.

— Яким чином Російська федерація впливає на події в Україні. Чому саме в нелегкі для нас часи Росія надала Україні кредит та на певних умовах знизила ціну на газ?

— Вплив скоріше має опосередкований характер. Багато російських політиків показують: «Дивіться, в нас з Україною все стабільно». Звичайно, в них є певна зацікавленість. Є політики, які зацікавлені в тому, щоб в Україні зберігалася нестабільна ситуація, в інших — другі підходи. Але, в цілому, там є зацікавленість, щоб у нас була політична та економічна стабільність, оскільки це країни сусіди і партнери, а ніхто не зацікавлений в тому, щоб у партнера була нестабільна ситуація. Звичайно, що в Росії стосовно України є певні політичні інтереси, вона хоче зберігати її в своїй орбіті.

— Російський політик Володимир Жириновський у одному коментарі пресі заявив, що українці живуть на чужій землі: Донецьк, Крим і Одеса — це все Росія, а Україна — це Львів.

— Розумієте, те що говорить Жириновський треба розуміти з великою поправкою на все, що завгодно. Хоча, до його слів прислухатися потрібно, вони виражають певні тенденції і погляди в Росії. Хочеться сподіватися, що це не є визначальною тенденцією.

— Як гадаєте, в подальшому Україна все ж таки буде інтегруватися в Європу?

— До повноцінної інтеграції в Європу Україна не готова, причому по всіх рівнях. Хоча, ніхто не заважає реалізовувати європейські принципи та цінності у сучасному житті України. Мені б не хотілося, щоб Україна стала якоюсь розмінною монетою у грі між сильними світу цього. Дуже часто ця ситуація має місце.

Ілона ЧОРНОГОР, «Полтавщина»