Танець живота — для дівчат і бабусь
Сьогодні, у Міжнародний день танцю, тисячі й мільйони людей в усьому світі можуть сказати, що це — саме їхнє свято
Адже без танцю не існує жодного народу, жодної країни. Це мистецтво зближує, допомагає зрозуміти одне одного людям з найвіддаленіших куточків світу. Мабуть, тому і у Полтаві одночасно популярні як українські танці, так і латиноамериканські, індійські, арабські...
Чому нас усіх так ваблять і заворожують індійські і східні танці? Певно, не тільки тому, що це дуже красиво — ми підсвідомо відчуваємо, що це іще й добре та корисно. Хореограф та керівник ансамблю східного танцю SAPNA (у перекладі — мрія) Ольга Коробова добре знає, що індійські і східні танці сприяють покращенню стану здоров’я і вдосконалюють фігуру людини, дану їй природою.
Такі танці подобалися Олі з раннього дитинства, вона любила дивитися, як рухаються на сцені танцівниці під чаруючі звуки музики — в радянські часи проводилися дні Узбекистану, Індії і т. д. Але Оля жила тоді в Росії, і там, де вона росла, не було в той час таких танцювальних груп, у яких би могла і собі серйозно зайнятися танцями. Лише у Полтаві, в 19-річному віці, вона по-справжньому долучилася до індійської культури в Центрі українсько-індійської дружби «Шанті» (президентом цього центру є Світлана Грицай). Тут дівчина навчилася танцям, які їй надзвичайно подобалися. Пʼять років Ольга сама викладала танці у центрі «Шанті», а потім створила свій колектив. Наступного, 2011 року, цьому колективу буде 15 років, працює він при Полтавському міському будинку культури. Учасники SAPNA — численні призери різноманітних всеукраїнських і міжнародних конкурсів з індійського і східного танцю.
— Призів у нас дуже багато, і дипломів скільки, що скоро ними можна буде обклеювати стіни замість шпалер, — жартує Ольга.
Зокрема, цього року, в кінці січня, колектив завоював перше, друге й третє місця в різних номінаціях у міжнародному конкурсі «Ритм радості» у Харкові, в якому, окрім України, брали участь Молдова й Росія.
Учасниками колективу є як діти від 5 років, так і дорослі, навіть бабусі. Відрізняється цей колектив від багатьох інших груп тим, що, замість вузької спеціалізації, тут навчають і різним напрямкам індійського танцю, і арабському танцю живота. В той час як 99 відсотків колективів у основному спеціалізуються або на східних, або на індійських танцях.
Східний танець дуже популярний на всьому пострадянському просторі і в далекому зарубіжжі, вивчається практично в усіх фітнес-клубах і танцювальних клубах-студіях, бо приносить багато користі для здоров’я: задіюються саме ті групи м’язів, які потрібно тренувати, щоб людина мала хороше самопочуття і гарну фізичну форму. Такий танець дає людині можливість розкрити свою індивідуальність.
Танець живота по-іншому називають музикою тіла. Існують єгипетський, ліванський, турецький танці живота — залежно від географії виникнення. Почати займатися танцем живота можна в будь-якому віці, незалежно від статури. Єдине — той, хто має попередню підготовку і хороше здоров’я, досягне більшого успіху. Але не всі йдуть учитися танцю живота для того, щоб виступати на сцені — для декого досить зняти з себе емоційне навантаження; люди, які мають сидячу роботу (бухгалтери, економісти) приходять іноді танцювати просто тому, що відчувають потребу рухатися. Хоча танець живота не є програмою для схуднення, він допомагає жінці зробити фігуру максимально привабливою.
Індійський танець повністю відрізняється від танцю живота, він складніший, тому що, окрім непростої, насиченої рухами техніки, несе в собі смислове навантаження, є міні-виставою у танці. Є класичний індійський танець і є різновиди інших його стилів. За складністю індійський танець можна порівняти з нашим балетом, він вивчається не один рік.
Індійські і східні танці сприятливо діють на психіку. Ці танці, яким учить полтавців Ольга Коробова, органічні й природні, і навіть людям досить серйозного віку вони дають підтримку на довгі роки.
Життя у ритмі красивого танцю є творчим, сповненим радості. Коли людина концентрується на рухах, усі інші проблеми відходять на задній план.
, «Полтавщина»