Розмір тексту

Сашко Положинський: «Я хочу їхати і бачити охайні будинки і наших щасливих людей»

Cашко Положинський у Полтаві
Cашко Положинський у Полтаві | Фото: Ілона Чорногор

«Тартак» відіграв концерт у Полтаві

До concert hall «Villa Крокодила» в черговий раз завітав відомий український гурт «Тартак». Фронтмен гурту Сашко Положинський вже й сам не пам’ятає вкотре він у Полтаві.

«Тартак»

Протягом понад двогодинного концерту «Тартак» довів публіку до справжнього шаленства та захвату, люди і пташечок руками показувала, і «укали» і «акали». Кільце під сценою ставало все щільнішим і щільнішим (людей прийшло дійсно багато), Сашко фотографувався із фанами (великими і маленькими), виконав пісню на замовлення чоловіка, що став татом. Гурту дарували хризантеми. На концерті звучали як перевірені часом хіти гурту, так і пісні з найновішого альбому «Сімка». Протягом концерту розігрувалися безкоштовні татуювання від одного з полтавських тату-салонів, переможця шукали довго та весело. Але перед тим, як спілкуватися через музику та сценічне шоу зі слухачами, вокаліст «Тартаку» поспілкувався з журналістами.

— Ви приїхали до нас саме в той час, коли минає 9 річниця Помаранчевої революції. Ви були її активним учасником, ваша пісня «Я не хочу» навіть стала неофіційним гімном майдану. Зараз якось відзначаєте цю дату?

— Якось особливо не відзначаю. Не ношу цю дату в пам’яті, і якби не засоби масової інформації, то я б і не згадав точної дати. Якщо говорити про її наслідки — то це, можливо, одні з найяскравіших переживань мого життя. Я дуже щасливий від того, що був і свідком, і учасником тих подій. Пам’ять про той час, ті враження, які я тоді отримав від того, що відбувається довкола мене, в даний момент не дають мені можливості втратити надію в краще майбутнє мене, моєї країни, мого народу. Що стосується того, що відбувається безпосередньо зараз, то мені дуже не подобається ініціатива відновлювати акції на Майдані. До них дуже швидко «підмазуються» політики.

«Тартак»

— Участі в так званому Євромайдані ви брати не збираєтесь?

— Я не знаю. Нічого не планую. Ми в неділю тільки повертаємося до Києва, і вже на місці я розберуся, чи хочу приєднуватися до подій. Скоріш за все, якщо матиму змогу, піду на розвідку, подивитися, щоб зрозуміти що там відбувається, побачити на власні очі і почути на власні вуха.

— Ви підтримуєте євроінтеграцію України?

— Асоціація з ЄС може стати відправною точкою для подальшого розвитку України в напрямку євроінтеграції. А це значить не лише якийсь там формальний статус, а й орієнтація на певні культурні цінності, не всі з яких я розділяю і підтримую, але є дуже багато речей, які близькі мені, я б хотів, щоб вони панували і в Україні. З іншого боку — це демонстрація відмови від совкового минулого, від орієнтації на Росію, як старшого брата. Це також може дуже сильно змінити Україну, сподіваюся, що на краще.

«Тартак»

— Футбольний матч Україна-Франція дивились?

— Так, звичайно дивився.

глядачі

— Які емоції він у вас викликав?

— Це були переважно неприємні емоції. Варто було спробувати цю перемогу вирвати і вийти у фінал Чемпіонату світу з першого місця в групі. Так не сталося, і тому оця поразка у Франції лише виправдала мої побоювання стосовно того, що Україна в черговий раз пролітає повз Чемпіонат світу. Мені було дуже прикро, що команда взагалі нічого не показала, в жодному епізоді. Декілька разів яскраво врятував команду Андрій П’ятов. Він є великою моєю симпатією, я знаю, що він здатен робити все у важких критичних ситуаціях. Але воротар не може рятувати команду, коли вона практично нічого не робить для порятунку. Було дуже багато і помилок. Мені здалось, що в хлопців немає вогню. Я не знаю чим це можна пояснити.

— Ви любите подорожувати, але рідну країну покидати не збираєтесь. Опишіть Україну в якій ви мрієте жити.

— В двох-трьох словах звичайно не опишеш. Зовні це має виглядати так, що коли я подорожую на своєму автомобілі, можу завернути на будь-яку дорогу і не боятися за те, що влечу в якусь яму, чи дорога ось-ось закінчиться, що не буде якихось потрібних знаків, розмітки і так далі. Я хочу бачити відсутність сміття і піклування про природу. Я хочу їхати і бачити охайні будинки і наших щасливих людей. Щасливих від якогось внутрішнього стану і від того, що довкола них все також прекрасно.

— Ви часто концертуєте в Польщі...

— Не дуже часто. Після того, як відмінився наш концерт у Люблені, через те, що у нашому репертуарі є пісня присвячена Українській Повстанській армії (авт.: пісня називається «Не кажучи нікому»). Відтоді, кількість концертів у Польщі дуже сильно зменшилась.

— І все ж таки, можете порівняти українську публіку і польську?

— Це не порівнювальна публіка. Навіть перебуваючи в соціалістичному таборі все одно поляки були більш інтегровані в західно-музичну культуру. І зрозуміло, що там все інакше. Там інакше сприйняття західної музики, інакше сприйняття своєї музики, поведінки на концертах. Звичайно, в нас також є значна кількість людей, які ментально дуже близькі до польської публіки, але, якщо брати загалом, то звичайно поляки на кілька порядків знаходяться попереду.

Фото на пам'ять

— Ви проживаєте в рідному Луцьку. Любите не спотворені скляно-бетонними будівлями міста? Як гадаєте, Полтава комфортне місто для проживання?

— У відповіді на дане питання я зроблю посилання на свого кращого друга, який кілька днів прожив у Полтаві, був у гостях, і повернувшись сказав, що Полтава це те місто де б він хотів жити. Я йому довіряю.

Музиканти гурту визнали concert hall «Villa Крокодила» однією з найкращих сцен в Україні, для такого роду концертів.

Публіка не могла відпустити гурт без виходу на біс. Під шквал оплесків та скандування: «Тартак!!!» вони з’явилися на сцені знову. Фани обрали пісні, серед яких: «Оля-ля», «Понад хмарами», «Не кажучи нікому», «Це ваше свято», якими і завершилися найбожевільніші танці у Полтаві.

Ілона ЧОРНОГОР, «Полтавщина»

Останні новини

}

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему