Які права має споживач зайшовши до супермаркету

Про це «Полтавщина» запитала у начальника інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області Наталії Конотоп.

Наталія Конотоп

— Покупець має право не залишати свої речі у камері схову?

— Насамперед, хочу сказати, все, що робиться господарюючим суб’єктом, повинно робитися лише для створення належних умов для споживача, щоб йому створити комфортні умови при виборі товару. Для цього і створені шафки для особистих речей, де можна залишити речі на свій розсуд, якщо покупець вважає це за необхідне. Але, якщо споживач не має намірів залишати особисте майно, то він має право не залишати. Це навіть не обговорюється. Кожен має право зайти до магазину з речами, скупитися і ніхто не має права перевіряти його сумку, обшукувати особисті речі, просити залишити їх у шафці. Це все порушення чинного законодавства. Адже у торговельному залі ведеться відеонагляд, щоб не було допущено крадіжок. Господарюючий суб’єкт забезпечує себе охороною, але все це повинно робитися так, щоб не принизити споживача, щоб людина навіть не помітила, що за нею спостерігають. А потім, якщо була зафіксована крадіжка: охорона помітила чи на відеоспостереженні записано, людині можна пред’являти претензії.

— Хто відповідає за залишені речі споживача у разі їх зникнення, адже біля шафок часто написано, що магазин не несе відповідальності за особисті речі залишені покупцем. Чи все ж таки несе?

— Господарюючі суб’єкти обов’язково несуть відповідальність за залишені речі. Якщо створені умови, вони не мають права писати: «Ми не несемо відповідальності», вони несуть відповідальність. Або організуйте все як слід, або не беріться за цю справу взагалі.

— Якщо покупець випадково пошкодив, або розбив товар? Чи мусить він сплатити штраф?

— Коли з його вини, то так.

— Хто має право стягувати штраф?

— В магазині завжди визначається уповноважена особа, це навіть продавець може бути. Вона повинна зробити розрахунок, виписати квитанцію, про те що нанесений збиток погашено. Це розглядається, як придбання товару.

— В супермаркетах трапляються випадки коли на ціннику зазначена одна ціна, а на касі вибивають іншу.

— А це вже грубе порушення. Порушення правил торговельного обслуговування. Декілька разів у нас були такі випадки у супермаркетах. Робиться якась акція, на цінниках пишеться, що замість там 19 гривень за кілограм 17. А проходить день, акційні цінники вони не поміняли, а на касі ціна вже інша. В мене особисто був випадок. Мала сто гривень в гаманці. Подивившись на акцію, побачила, що товар можу придбати за 99 гривень. Проходжу до каси, касир вибиває 180 гривень. Я починаю пояснювати, що ціна зазначена інша, а вона відповідає: «А в нас акція закінчилась». А чому ж вони не поміняли цінники? Все, що внесено до комп’ютера на касі, повинно відповідати цінникам.

— Покупець має право відстоювати придбання товару за ціною, яку він побачив на ціннику?

— Звичайно. Це ж основна інформація, яку він побачив. Це повна, достовірна інформація. Якщо йому пропонують іншу ціну, це надання недостовірної, несвоєчасної інформації. Покупець може відстоювати свої права, як сам, так і з залученням представників інспекції з питань захисту прав споживачів.

— З якими скаргами найчастіше звертаються споживачі, які купили товар у супермаркеті?

— Останнім часом почали активно завозити китайські ваги, що взагалі не підлягають метрології. Обов’язкова перевірка вагів з представників Держспоживстандарту знята, а раніше вони щорічно мали їх перевіряти, за це штрафували. Зараз ми слідкуємо, щоб не ввозили китайського електронного ваговимірювального обладнання, яке не підлягає тавруванню. Часто скаржаться з того питання, яке ми розглядали — різна ціна на ціннику і при вибиванні на касі. Скаржаться на недостовірну або неповну інформацію про товар, на відмову продавців показувати посвідчення про якість товару або інші документи, що підтверджують якість і безпеку. Часто звертаються, щодо прострочених товарів. Скаржаться на неякісний товар, а не знають де провести його дослідження. У Полтаві немає експертного центру. Він повинен бути і діяти для кожного громадянина, щоб могла прийти звичайна бабуся і зробити експертизу безкоштовно.

Ілона ЧОРНОГОР, «Полтавщина»