Розмір тексту

Донька Анатолія Кукоби вважає, що благодійний спадок батька знищено та розкрадено

У Анни Бенюк склалося враження, що саме існування Фонду потрібно для будь-яких цілей, але тільки не для підтримки талановитих дітей

До ІВ «Полтавщина» звернулася Анна Бенюк, донька покійного міського голови Полтави та почесного громадянина міста Анатолія Тихоновича Кукоби. За її словами, їй болить, що зараз фактично знівелювалася робота Фонду захисту та підтримки талановитих дітей, який заснував її батько у 1993 році. Надаємо їй слово:

Саме у 1993 році, на тлі загального соціально-економічного занепаду, коли ніхто не звертав уваги на гуманітарні питання, було засновано Фонд, щоб віднайти в дітях таланти, допомогти творчій реалізації. Першими кроками Фонду стало відзначення переможців предметних олімпіад, золотих медалістів. Фонд започаткував конкурси, фестивалі, огляди. Підтримував Фонд і талановитих спортсменів. І це в умовах, коли не було приміщення, закону про благодійну діяльність, взагалі нічого не було.

Але не все вирішують гроші. Були залучені керівники дитячих студій та гуртків, учителі, актори, широкі верстви творчої інтелігенції. Так, звичайно, не обійшлося і без залучення коштів. Багато полтавських підприємств та інші спонсори ризикнули і вклали в цю, тоді ще «не розкручену» справу.

Окремо в діяльності Фонду стоїть створення картинної галереї у місті, де першими роботами стали малюнки Саші Путрі, а зала її імені стала куточком, де талановиті художники виставляли свої роботи.

Був започаткований і літературний конкурс «З Вірою, Надією і Любов’ю — у третє тисячоліття», який вивів у світ творчості та самореалізації багато талановитих дітей.

Поруч із цим стоїть співпраця Фонду із музично-педагогічною громадськістю Полтави. Фонд запровадив премії для лауреатів конкурсів «Нові імена» та «Юний віртуоз Полтавщини».

А якщо згадати Свято першокласника на стадіоні «Ворскла» та подарунки від Фонду кожному першачку. Які це були масові та яскраві заходи!

Фонд виходив і на всеукраїнський рівень, щоб заручитися підтримкою на національному рівні.

Всього зараз і не перелічити. І ось нещодавно натрапила на замітку, що Фонд відвідав дитяче інфекційне відділення й передав ліки на суму... 500 грн. Звичайно, це також допомога, але хіба можна порівняти це з попереднім та багатоплановим рівнем.

Звичайно, не буду заперечувати, що центральною фігурою фонду був саме Анатолій Кукоба, і багато що трималося на його авторитеті та невтомності. Багато що залежало саме від батька, адже його енергія не давала нікому спокою, бо будучи надзвичайно вимогливим, він у першу чергу вимагав сам від себе, щоб не халтурити і не працювати впівсили. Але хіба щось зараз кардинально змінилося у плані залучення благодійних коштів? Невже зараз ситуація так відрізняється від 1993 року, що вже немає жодного спонсора, немає вже жодного представника творчої інтелігенції? Важко в це повірити, тож причина, на мою думку, в іншому.

До того ж не можу промовчати з приводу того, що рухоме та нерухоме майно зникає у невідомому напрямку та продається. Наприклад, протягом 2011 — 2013 років, коли Фонд очолила Кальник Віра Пантелеймонівна, було незаконно відчужено майно Фонду, а саме: автомобілі Мерседес Бенс 300 та Мерседес Бенс Віано. Також стало відомо, що недобудований будинок, який належав Фонду зараз продається. І куплять його не для потреб талановитих дітей.

На мої звернення щодо незаконних дій нового керівництва Фонду прокуратура міста Полтави, на жаль, не відреагувала належним чином.

Ці рядки мене змусило написати відчуття гіркоти від того, що багатющий й неоцінений благодійний спадок мого батька зведено до самопіарних дріб’язкових акцій. Складається таке враження, що саме існування Фонду наразі потрібно для будь-яких цілей, але тільки не для підтримки талановитих дітей. Саме на це звертаю увагу усіх зацікавлених полтавців, бо вже несила тримати біль за справу батька, від якої залишилися лише жалюгідні крихти.

«Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему