У зв’язку із блокадою товарів на російському кордоні Полтавщина освоює нові ринки

Останнім часом склалася досить неоднозначна ситуація з ввезенням українських товарів на територію Російської Федерації. Ще до початку проблем з українськими товарами на російському кордоні «Полтавщина» мала розмову на цю тему з першим заступником голови Полтавської ОДА Віктором Животенком.
Ситуація з тих пір загострилася, а в переліках заборонених до ввезення на територію РФ товарів опинилися й продукція виробників Полтавщини. Проблему нам прокоментувала заступник голови Полтавської облдержадміністрації Олена Адамович. Свої думки вона виклала у вигляді статті.

Проблеми з експортом української продукції до Росії є серйозним мотивом, що має спонукати нас працювати в напрямку підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції та диверсифікації експорту.
Як відомо, митниця Російської Федерації з 14 серпня посилила контроль за вантажами практично всіх українських експортерів, що фактично заблокувало поставку товарів з України. Близько 40 українських компаній потрапили в «список ризику» російської митниці. До зазначеного списку потрапили в основному металургійні та машинобудівні підприємства.

Провідні експерти обох країн пов’язують ситуацію на кордоні з бажанням Російської Федерації змусити Україну вступити до Митного союзу або перешкодити запланованому на листопад підписанню угоди про вільну торгівлю з ЄС. Проте офіційні представники як Росії, так і України заперечують політичну підоснову і посилаються на складності з митним адмініструванням. Зазначимо лише, що серед полтавських виробників найбільш постраждали від такої ситуації Кременчуцький сталеливарний завод та Крюківський вагонобудівний завод.

У Міндоходів України повідомляють, що у вівторок, 27 серпня, на станції Брянськ накопичилось 80 вагонів металопрокату з України.

Зазвичай понад 80% продукції Крюківського вагонобудівного заводу експортувалось до Росії. В даний час значна частина продукції підприємства пройшла українську митницю та простоює на російській території.

Більшість її замовників, які традиційно зацікавлені у придбанні вантажних та пасажирських вагонів, досить обережно підходять до подальшої співпраці. Наприкінці липня Росспоживнагляд заборонив поставки кондитерської продукції з українських фабрик «Roshen», мотивуюче це наявністю в них токсичної речовини — бензопирена. Як результат, Кременчуцька кондитерська фабрика у серпні скоротила виробництво практично на чверть.

Також з 15 по 23 серпня практично зійшло до нуля придбання сертифікатів, які надавала Полтавська торгово-промислова палата, для експортерів в Російську Федерацію.

За інформацією полтавських підприємств-експортерів, зменшення поставок до Російської Федерації пов’язано з труднощами оформлення товару на російській митниці, як на кордоні, так і у внутрішніх митних органах.

«Разом з тим, у ході переговорів з російськими колегами досягнуто певних домовленостей і з 20 серпня додаткові процедури митного контролю по відношенню до українських товарів не застосовуються, товари українських підприємств перетинають російську митницю в штатному режимі», — про це було повідомлено Міндоходів України.

Як зазначив Прем’єр-міністр України Микола Азаров: «Зараз є певні складності, пов’язані, перш за все, як ми вважаємо, зі створенням, структуруванням та формалізацією Митного союзу. У нас з’являються відмінності у підходах».

Український Прем’єр також закликав ЗМІ не перебільшувати проблему і не «роздмухувати ситуацію штучно», запевнивши, що український уряд «вживає заходів для вирішення проблеми».

Більшість провідних економічних аналітиків не виключають, що затримки на російській митниці та посилення контролю, пов’язані, перш за все, з внутрішніми регуляціями Митного союзу.

Але вважають, що в умовах, коли українська сторона має дотримуватися певних вимог при експорті продукції, то її необхідно офіційно та заздалегідь про це повідомляти.

Зі свого боку, виконавча влада Полтавщини та полтавські виробники підтримують всі кроки Уряду та Президента України по встановленню більш тісних виробничих та торговельних зв’язків з Російською Федерацією.

Але ми маємо розуміти, що чим більш відкритою стає економіка, а це невід’ємна частина всіх інтеграційних процесів, тим більше загострюється конкуренція. Тому наше завдання — допомогти українським товаровиробникам у зміцненні конкурентоздатності.

Як показує досвід, кожна криза завжди має дві сторони: перша — це поглиблення проблем, а друга — відкриття нових можливостей. Саме такі можливості ми і маємо максимально використати, адже проблеми українських виробників частково обумовлені тим, що вітчизняний експорт не диверсифікований.

Як приклад, близько 40% виробництва українського машинобудування становить експорт у Росію, в той час, як в України є перспективні ринки в Індії, Китаї, інших країнах Південно-Східної Азії, на Ближньому Сході та в Південній Америці. І Полтавщина послідовно просувається в даному напрямку. Зараз більшість машинобудівних підприємств області активно працюють над освоєнням нових ринків збуту.

Зокрема, Крюківський вагонобудівний вийшов на перспективні ринки збуту в Прибалтиці, Казахстані, Киргизії, Молдові та Білорусі, проводить переговори з підприємствами Азербайджану, Ірану та Монголії. АвтоКрАЗ вже успішно працює на ринках таких країнах, як Казахстан, Єгипет, Індонезія, Сингапур і Афганістан та освоює ринок Таїланду. Якщо виключити політичну складову останніх подій, то досвід, який ми отримали, має стати уроком для кожної із сторін.

Вважаємо, що в особі Російської Федерації ми бачимо, перш за все, доброго сусіда та свого основного економічного партнера.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»