Охорона у Кадетському корпусі з’явиться разом з орендарем

Після того як міський голова Полтави Олександр Мамай, звітуючись 6-го березня перед громадою, пообіцяв за кілька тижнів поставити охорону в Кадетському корпусі, пройшло 4,5 місяці. За цей час «Полтавщина» неодноразово навідувалась до приміщення будівлі, щоб подивитись, яким чином здійснюється його охорона. Востаннє ми завітали до будівлі 8-го липня.

Після чергової невдалої спроби знайти обіцяну мером охорону, ми відправили до Полтавського міськвиконкому інформаційний запит. В ньому ми запитали коли ж нарешті втілиться у життя обіцянка мера унеможливити доступ до Кадетського корпусу сторонніх осіб. У відповіді, яку нам надіслали, сказано: «заходи щодо організації посту охорони у Кадетському корпусі, що знаходиться за адресою по вул. Жовтневій, 42, будуть здійснені після визначення відповідно чинного законодавства, орендаря вищезазначених нежитлових приміщень».

Втім, конкретної дати вказано не було.

Цікаво було б подивитися на того, хто «відповідно до чинного законодавства» захотів би стати орендарем «вищезазначених приміщень». Зважаючи на їх жалюгідний стан, такий орендар наврядчи з’явиться. Адже придумати мету, заради якої можна було б орендувати руїни, дуже важко. Якщо так, то обіцянка мера про охорону «за кілька тижнів», не справдиться і за кілька років.

Коли ж саму будівлю, яка лякає туристів, що гуляють центром міста почнуть ремонтувати, взагалі невідомо. Покладатися у цьому на якихось міфічних інвесторів смішно. Адже бізнес добре вміє рахувати гроші і вкладається лише у те, що є рентабельним і приноситиме прибуток зараз, а не через 10 років. Такі речі як історична спадщина, його не цікавлять. Тому було б логічно якби цим опікувалась держава. Якщо міський бюджет таких вкладень не потягне, то не соромно було б порушути це питання на загальнонаціональному рівні. Соромно інше — після війни коли половина Радянського Союзу лежала в руїнах, Корпус, відновили за 13 років, незважаючи на труднощі післявоєнного часу. А в наш мирний час, відремонтувати чомусь не виходить.

Натомість по приміщенням гуляють «туристи», по даху бігають діти, а фотографи знімають еротичні фотосесії. При цьому і перші, і другі, і треті при цьому наражаються на небезпеку травмуватися. І хто відповідатиме якщо їх засипле цеглою, або під ногами провалиться аварійний дах, невідомо.

Схоже Кадетський корпус для Полтавської влади це «чемодан без ручки», який важко нести і шкода кинути. Що з ним робити вона не знає, і воліє робити вигляд, що просто не помічає.

Владислав ЄВТУШЕНКО, «Полтавщина»