Розмір тексту

Експерти: Статут Полтави має ускладнений механізм реалізації ініціатив громади

Полтавська міська рада Полтавська міська рада | Фото: poltava.pl.ua

У Львові розповіли про полтавські особливості місцевої демократії

У Львові оприлюднили дослідження Українського незалежного центру політичних досліджень щодо стану правового регулювання механізмів місцевої демократії в Україні. Захід відбувся у рамках Національного форуму міст-партнерів проекту ПРООН «Муніципальна програма врядування та сталого розвитку». До речі, Полтава на відміну від сусідніх з нею обласних центрів до цього партнерства наразі не долучилась. Отож, як виявилось, з 26 регіональних «столиць», котрі були об’єктом аналізу в цьому сенсі, окреме положення про місцеву ініціативу містять статути лише чотирьох міст в Україні: Вінниці, Донецька, Сум та Харкова.

А, скажімо, статут Полтави нині має не досить прозорий і достатньо ускладнений механізм реалізації місцевої ініціативи. Між тим, вдосконалення такого механізму вимагає Європейська хартія місцевого самоврядування від 15.10.1985 року, котра обов’язкова для реалізації на всій території Україні, як держави, що її ратифікувала. Окрім того, не дуже добре в обласному центрі й щодо стану правового регулювання відносно громадських слухань. Адже Статут місцевої територіальної громади Полтави у статтях 57-64 хоч і містить певні норми щодо таких слухань, але вони гранично загального змісту. В них немає чітких строків, за винятком хіба що «повідомити громаду за 10 днів до проведення слухань» — щоправда, в цьому випадкові незрозуміло, через які особи? А багато важливих питань для застосування цього інструменту участі громади в житті міста взагалі не врегульовані. Це такі питання, як порядок скликання слухань, хто на них головує та має право виступати, оприлюднення протоколу й рішення органу місцевого самоврядування (ОМС). Окрім того у Полтаві такий протокол уповноважений вести чомусь працівник апарату міськради, а не обрана на слуханнях особа, а також ототожнюються поняття звітування міського голови з самими громадськими слуханнями тощо.

Отож, таке «регулювання» нівелює інструмент громадських слухань, твердять автори дослідження — Максим Лациба та Іван Лукеря. Вдосконалення, на їх погляд, потребує у Полтаві й юридичне регулювання права на загальні збори громадян за місцем проживання. Адже загальні збори полтавських мешканців згідно до глави 2.6 означеного Статуту скликаються за пропозицією не менш як третини від загальної кількості городян, що значно обмежує право членів територіальної громади на проведення таких заходів. Немає тут й чіткої процедури організації та проведення подібних зібрань, відсутні й будь-які норми щодо оприлюднення рішень зборів та термінів розгляду цих рішень ОМС.

Загалом же в Україні, на думку дослідників, база реалізації права громад на участь в ухваленні рішень місцевого значення потребує докорінного реформування. Отож, перед місцевими радами стоїть нагальне завдання — запровадити означені інструменти. А до мінімального обов’язкового набору цих правових механізмів за євростандартами мають належати: статут територіальної громади; положення «Про місцеву ініціативу»; положення «Про громадські слухання» (додаток до Статуту); положення «Про загальні збори громадян за місцем проживання» (додаток до Статуту); порядок консультацій із громадськістю; порядок проведення громадського обговорення містобудівної документації; порядок проведення публічної експертизи діяльності ОМС; порядок делегування органам самоорганізації населення окремих повноважень відповідної місцевої ради щодо порядкування фінансами та майном.

Ігор ГАЛУЩАК (Львів) для «Полтавщини»

Останні новини

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему