ПАТ «Полтаваобленерго»: Силовики поки що не поспішають змінювати стиль роботи
На підприємстві вважають, що попри сподівання суспільства силовики поки що не бажають змінювати стиль роботи
У полтавських ЗМІ недавно промайнула низка публікацій, присвячених конфліктній ситуації, котра виникла на території ПАТ «Полтаваобленерго» під час здійснення обшуку.
Різне, м’яко кажучи, розуміння сторонами нюансів нового кримінального процесуального законодавства як завжди призвело до визначення моделі поведінки тим, хто є сильнішим фізично. Поставлена проблема викликала жваве обговорення. Більшість учасників он-лайн дискусії, визнаючи її нагальність та актуальність, все ж скептично оцінюють перспективи запровадження європейських стандартів у наше будення. Втім, існують з цього приводу і оптимісти, що не може не радувати. Нарешті є група дописувачів, яка переконана, що виконання важливих державницьких функцій у нашому середовищі ніяк не може обійтися без «невеликих» перекосів. Мовляв, мета має виправдовувати засоби.
На жаль, таке змішування суспільно важливого блага із способами його досягнення будь-якою ціною часто дискредитують саме благо. Об’єктивно ніхто не піддає сумніву необхідність сплати податків та зборів для функціонування державного механізму та значення податкової служби у даній царині. Але довіра громади до процесів надходження та розподілу бюджетних коштів набагато підвищиться, якщо вони будуть здійснюватися максимально відкрито та з дотриманням кожної букви закону.
Нагадаємо, публікації минулого тижня завершувалися питаннями, які в загальному вигляді зводилися до наступного: чи слід і надалі очікувати силових варіантів при здійсненні правоохоронцями своїх повноважень, якщо ситуація та законодавство цього не передбачають, та якою буде реакція осіб, уповноважених на здійснення контролю у даній сфері. Відповідь на них певною мірою пролунала у замітці слідчого управління Міндоходів, представники якого якраз і проводили славнозвісну бойову операцію (замітка опублікована у газеті «Вечірня Полтава» та Інтернет-виданні «Полтавщина»). Якщо коротко оцінити її зміст, то можна дійти висновку: всі дії силовиків були в межах правил. Натомість, посадові особи ПАТ «Полтаваобленерго» умисно ухилялися від отримання копії судової ухвали про проведення обшуку, яку їм неодноразово намагалися вручити. Та й мету візиту вони повинні були знати, бо декілька місяців тому від них вимагалися певні документи. Тож, власне, самі винні, що їх трохи полупцювали.
Вважаємо, немає потреби спростовувати очевидні речі, усі численні прохання надати документальне підтвердження дозволу проводити обшук та відмови слідчого зафіксовані. Залишимо без коментарів і інші неточності замітки, висвітливши їх лише у наступних риторичних запитаннях. Чому копію ухвали про обшук було надано представнику компанії лише на його письмову вимогу через дві години після початку силових дій та після таранного проникнення на підприємство, а не відразу, як того вимагає КПК України? Та де ж докази невиконання цієї попередньої ухвали, адже у самій коментованій замітці вказується, що намагання слідчим отримати документи здійснювалися ще до оскарження цього документу? Чому міліціянти вирішили оголосити ухвалу, а не дотримуватися вимог статті КПК України, якою передбачено пред’явити ухвалу? Чому представники силових структур нехтують чинним законодавством при оформленні протоколу обшуку, а саме КПК України, де зазначено, що кожен документ повинен чітко ідентифіковуватися?
Але, зрештою, все це не так важливо, дані деталі мають значення лише для конкретного випадку, який вже знаходиться у минулому. Набагато важливішим є те, що наші силовики поки що не поспішають змінювати стиль роботи, хоча суспільство на це вельми сподівається. Бо ще раз повторимо: кошти до бюджету мають надходити тільки законним шляхом. А це, зокрема, означає, і те, що ухвали суду про надання доступу до документів мають прийматися не кулуарно, а в присутності власника даних речей, і те, що слідчий, хоче він того, чи ні, мусить перед початком дії надати копію цієї ухвали, і дотримання чисельних інших «незначних» деталей, що у сукупності становить необхідний елемент поняття правової держави.