Як можна нормалізувати артеріальний тиск за допомогою корекції способу життя

Артеріальна гіпертензія (АГ) — одне з найпоширеніших хронічних захворювань людини. В Україні за даними епідеміологічних досліджень, показник поширеності АГ у міській популяції становить 29,6% як у чоловіків, так і у жінок. У сільській популяції поширеність АГ вища — 36,3%, в тому числі серед чоловіків — 37,9%, серед жінок — 35,1%.

Серед осіб з підвищеним АТ знають про наявність захворювання 67,8% сільських і 80,8% міських мешканців, лікуються відповідно, 38,3% та 48,4%, ефективність лікування складає 8,1% та 18,7%.

Ризик виникнення ускладнень та смерті при АГ зростає відповідно до кількості супутніх факторів ризику. Серед жителів України, лише у 1% хворих з підвищеним АТ не виявлено інших факторів ризику. У 46% осіб з підвищенням АТ наявні ознаки надмірної ваги, у 67% — підвищення рівня холестерину в крові, 23% хворих з АГ курять, 83% — вживають алкогольні напої, 48% — ведуть малорухомий спосіб життя.

Виникнення і перебіг АГ тісно пов’язані з наявністю факторів ризику.

Фактори ризику

Вік. Існує позитивна залежність між рівнем артеріального тиску (АТ) і віком. В цілому рівень діастолічного АТ підвищується до 55 років, потім змінюється мало. Систолічний АТ постійно зростає з віком.

Стать. Середні рівні АТ і поширеність АГ у жінок молодого і середнього віку дещо менші, ніж у чоловіків. Пізніше ця залежність змінюється.

Спадковість — один з найвпливовіших факторів майбутнього розвитку АГ. Виявлено тісний зв’язок між АТ найближчих родичів (батьки, брати, сестри).

Маса тіла. Надлишкова маса асоціюється з 2-6 кратним підвищенням ризику виникнення АГ.

Аліментарні фактори.

Кухонна сіль. Її вживання понад фізіологічну норму позитивно корелює з рівнем АТ.
Інші мікроелементи. Існує зворотний зв’язок між вживанням К+, Са2+ та Mg 2+ і рівнем АТ.

Вітаміни. Виявлено, що недостатнє надходження вітаміну D пов’язане з підвищенням ризику АГ.

Макроелементи: білки, жири, вуглеводи, харчові волокна. Переважання в харчовому раціоні овочів та фруктів, риби, білого курячого м’яса, обмеження вживання тваринних жирів, холестерину і солодощів сприяє зменшенню рівня АТ.

Кава та кофеїн. АГ виникає втричі частіше серед тих, хто вживає від 1 до 5 чашок кави на день порівняно з тими, хто не вживає кави взагалі. Кофеїн, що міститься в міцній каві, підвищує діастолічний АТ у чоловіків з гіпертензією на 8 мм рт.ст., а у осіб з нормальним АТ — на 3 мм рт. ст.

Алкоголь. Вживання алкоголю пов’язане з рівнем АТ, причому як епізодичне, так і хронічне. Частота АГ найменша серед осіб, що вживають алкоголь в окремих випадках, і поступово зростає в залежності від зростання щоденної кількості вживаних алкогольних напоїв.

Тютюнопаління. Нікотин різко підвищує АТ навіть у завзятих курців. Ефект кожної сигарети триває близько 30 хвилин. Вже на 1-й хвилині після її випалювання систолічний АТ підвищується на 15мм рт. ст., а на 4-й — на 25 мм рт. ст. При однакових рівнях АТ мозковий інсульт та ІХС у осіб, що палять, виникає в 2-3 рази частіше, ніж у тих, хто не палить.

Психосоціальні фактори. Стрес сприяє підвищенню АТ.

Соціально-економічний статус. Досвід більшості країн свідчить, що зі зростанням економіки в суспільстві реєструється неухильне підвищення рівнів АТ і поширеності АГ серед малозабезпечених верств населення.

Фізична активність. У осіб, які ведуть малорухомий спосіб життя, ризик виникнення АГ на 20-50% вищий, ніж у фізично активних. Фізичні навантаження під час виконання професійних обов’язків сприяють підвищенню АТ, а фізична активність в години дозвілля — навпаки. Регулярні аеробні фізичні вправи є досить ефективним засобом немедикаментозного лікування АГ.

За даними ВООЗ, профілактика, спрямована на зміну способу життя, є універсальною «вакциною» проти артеріальної гіпертензії, а застосування профілактичних заходів сприяє зменшенню її нових випадків на 50%.

Метою лікування артеріальної гіпертензії є зниження смертності від серцево-судинних захворювань. Чим вищий АТ, тим вищим є ризик виникнення мозкового інсульту, ішемічної хвороби серця та передчасної смерті. Довготривала АГ призводить до органічного ураження серця, нирок з розвитком недостатності цих органів. Навіть невелике підвищення АТ несе в собі істотний ризик для здоров’я. Так, 60% серцево-судинних ускладнень спостерігається у хворих з помірним підвищенням діастолічного АТ — не вищим за 95 мм рт. ст., оскільки такі хворі складають переважну більшість серед осіб з підвищеним артеріальним тиском.

Досягнення мети лікування можливе тільки у разі максимального зниження сумарного ризику розвитку серцево-судинних ускладнень і включає як застосування медикаментозних засобів, так і немедикаментозне лікування :

• досягнення та підтримання цільового рівня АТ — <140/90 мм рт. ст.;
• модифікацію способу життя (припинення тютюнопаління, дотримання здорової дієти, обмеження вживання солі та алкоголю, підвищення фізичної активності тощо);
• ефективне лікування супутніх клінічних станів (цукрового діабету, ожиріння, підвищеного рівня холестерину в крові, тощо).

Немедикаментозне лікування спрямоване на:

— зменшення маси тіла за наявності ожиріння;

— зменшення вживання алкоголю;

— регулярне виконання динамічних фізичних вправ;

— обмеження вживання кухонної солі до 5,0 г на добу (1/2 чай. ложки солі);

— достатнє вживання калію, кальцію та магнію;

— зменшення вживання насичених жирів та холестерину;

— відмову від тютюнопаління.

Немедикаментозне лікування називають також модифікацією способу життя, тому що його основа — це усунення шкідливих звичок (тютюнопаління, надмірного вживання алкоголю), збільшення фізичної активності, обмеження солі в їжі тощо.

Нормалізація маси тіла у хворих із зайвою вагою. Так, стійке зменшення маси тіла на 1кг супроводжується зниженням САТ на 1,5-3 мм рт. ст., ДАТ — на 1-2 мм рт. ст.

Фізична активність сприяє зменшенню АТ. Для досягнення ефекту із зниженням АТ необхідне регулярне помірне фізичне навантаження. Як правило, достатньо швидкої ходьби протягом 30-45 хвилин щодня або хоча б 5 разів на тиждень. Ізометричні навантаження, такі як підйом ваги, сприяють підвищенню АТ і повинні бути виключені.

Обмеження вживання солі та дотримання дієти. Дотримання здорової дієти вважається важливим компонентом немедикаментозного лікування. Доведено, що зменшення натрію в дієті до 5,0г кухонної солі (стільки солі міститься у 1/2 чайної ложки) сприяє зниженню систолічного АТ на 4-6 мм рт. ст. та діастолічного АТ — на 2-3 мм рт. ст. Їжа повинна містити достатню кількість калію (абрикоси, курага, урюк, ізюм, чорна смородина, чорнослив, картопля, гарбуз, буряк, редька) і магнію (гречка, пшоно, овес, горох, соняшник, петрушка, хрін, гарбуз, картопля, буряк) та кальцію (нежирні молочні продукти — молоко, сир, йогурт; риба та рибопродукти). Щоденне вживання фруктів та овочів має складати до 400-500г. Денний раціон повинен мати достатній вміст вітаміну D (морська риба і продукти, збагачені цим вітаміном) — не менше трьох разів на тиждень. Рекомендується м’ясо птиці, кролика, нежирна яловичина. Необхідно зменшувати в раціоні кількість жирів, особливо тваринного походження, та обмежувати продукти, багаті на холестерин, технологічно оброблені м’ясні продукти. Менше вживати цукру (60 г/добу) і продуктів, що його містять.

Раціональна дієтотерапія дозволяє зменшити рівень АТ у хворих з м’якою гіпертензією тією ж або навіть більшою мірою, ніж лікування препаратами, що знижують АТ. Дотримання хворими низькосольової дієти, що містить фрукти, овочі та продукти з низьким вмістом жирів, дозволяє досягнути зниження АТ у пацієнтів з АГ на 11,4/5,5 мм рт. ст. Нижче наводяться основні компоненти цієї дієти.

Надмірне вживання алкоголю сприяє підвищенню АТ та викликає резистентність до антигіпертензивної терапії. Вживання алкоголю не повинно перевищувати 30мл етанолу на добу для чоловіків і 15мл — для жінок.

Модифікація способу життя на тлі раціональної дієтотерапії у значної категорії хворих дозволяють досягнути бажаного зниження АТ іноді навіть без застосування медикаментозних засобів.

Доцент, кандидат медичних наук Сорокіна С.І., доцент, кандидат медичних наук Шевченко Т.І.