Космічні ювілейні дати

12 квітня — Всесвітній День космонавтики й День працівників ракетно-космічної галузі України. Майже за 50 років людство досягло значних результатів у підкоренні небесного простору. Цього року виповнюється чимало космічних ювілейних дат, які стосуються й Полтавщини.

Кандидат історичних наук, завідувачка сектору наукової інформації Полтавського музею авіації та космонавтики Ірина Пістоленко розповіла, що найпершим ювілеєм у хронології космосу вважається 12 лютого 1955 року, коли в СРСР було прийняте рішення збудувати першу космічну гавань на Землі — космодром Байконур. І вже менше ніж через три роки о 22 годині 28 хвилин за московським часом на майданчику стартового комплексу звуки горна сповістили про початок космічної ери: на орбіту нашої планети було виведене перше штучне тіло, створене руками людини.

Юрій Гагарін

Півстоліття тому, 11 січня 1960 року, було офіційно повідомлено про створення першого Центру підготовки космонавтів (нині він носить ім’я Ю. О. Гагаріна). «Та поворотним в історії космонавтики вважається весняний день 12 квітня 1961 року. Саме тоді Юрій Гагарін на одномісному космічному кораблі „Восток“ облетів земну кулю за 1 годину 48 хвилин і приземлився неподалік від села Смєловки Терновського району Саратовської області, — говорить Ірина Олександрівна. — А в серпні космонавтом № 2 став Герман Титов. Трохи більше ніж через рік на кораблі „Восток-4“ у небесний простір піднявся перший космонавт-українець Павло Попович. Одночасно з ним політ на третьому „Востокові“ виконував Андріан Ніколаєв. Тоді вперше під час трансляції телепередачі з космосу над усією Землею прозвучала українська пісня „Дивлюсь я на небо та й думку гадаю“, яку виконував Павло Романович. 5 жовтня йому б виповнилося 80, але, на жаль, Попович минулого року пішов із життя».

Ювілейні дати продовжує подія, що відбулася 18— 19 березня 1965 року. Тоді на орбіту Землі був виведений космічний корабель «Восход-2», пілотований Павлом Бєляєвим. Під час цього польоту Олексій Леонов (випускник Кременчуцької школи початкової льотної підготовки) першим у світі вийшов у відкритий космічний простір. Його перебування за бортом корабля тривало 12 хвилин 9 секунд. Через 10 років (15—21липня 1975) Олексій Леонов і Валерій Кубасов на «Союзі-19» разом із американськими астронавтами на космічному кораблі «Аполло» стали учасниками першого міжнародного проекту за програмою «ЕПАС». Зістиковні «Союз-19» та «Аполло» стали предтечею першої міжнародної орбітальної станції (МКС).

Павло Попович

Цей рік, зазначає Ірина Пістоленко, є ювілейним і стосовно вивчення Місяця. 18 липня 2010 виповниться 45 років з того часу, як космічний апарат «Зонд-3» здійснив проліт та дослідження Місяця, виконав зйомку його зворотного боку. Майже 40 років тому (24 вересня 1970) вперше в історії освоєння космосу на Землю було доставлено місячний грунт, зібраний за допомогою автоматичної станції «Луна-16». Наступна ж «Луна-17» у листопаді цього ж року доставила на поверхню Місяця самохідний, керований по радіо із Землі апарат «Луноход-1», який протягом одинадцяти місячних діб пройшов 10,5 кілометра, вивчаючи рельєф та грунт Місяця.

5 серпня цього року аерокосмічна світова спільнота відзначатиме 80-ліття від дня народження американського астронавта Ніла Армстронга — першого землянина, який 21 липня 1969 року пройшовся поверхнею Місяця. Прогулянка в районі Моря Спокою тривала 2 години 31 хвилину 40 секунд.

Фундатор теорії космонавтики Костянтин Ціолковський писав, що «не можна вічно залишатися в колисці..., людство не залишиться вічно на Землі, але ... завоює собі весь навколосонячний простір...». Його слова здійснилися. Після Юрія Гагаріна на орбіті побувало 500 космонавтів та астронавтів, і серед них 20 — українці. Нині в Україні успішно працює Дніпровський ракетно-космічний центр, де створено декілька поколінь ракетних комплексів. Світове визнання отримали різнофункціональні супутники, космічні апарати «Космос», «Метеор», «Аріадна», «Січ», «Океан», ракети-носії «Космос», «Зеніт», «Дніпро» та інші.

— Перший запуск української ракети-носія «Зеніт» згідно з проектом конструкторського бюро «Південне» відбувся 25 років тому, 13 квітня 1985, і майже 15 років минуло з часу, коли з космодрому Плесецьк за допомогою ракети-носія «Циклон-3» на орбіту виведено перший супутник незалежної України «Січ-1», що став основою космічної системи «Січ», призначеної для спостереження за Землею. А 27 грудня 2000 року цей космічний носій уперше здійснив запуск одночасно шести космічних апаратів, — розповіла Ірина Пістоленко. — Завдяки досягненням Дніпровського ракетно-космічного центру Україна гідно підтримує у світі авторитет космічної держави.

Пам’ятник Юрію Кондратюку у Полтаві

Проте сьогодні для людства, мабуть, важливіше за все навести лад у своєму земному домі, про що писав наш земляк, теоретик космонавтики Юрій Кондратюк: «Саме у можливості в найближчому ж майбутньому розпочати по-справжньому господарювати на нашій планеті й слід вбачати основне завдання для нас у завоюванні Сонячної системи». 30 років тому, 26 березня, у Полтаві на честь цього вченого було встановлено меморіальну дошку на будинку № 2 на вулиці, яку теж названо його ім’ям. А незабаром відбудеться ще одна довгоочікувана подія: до назви Полтавського музею авіації та космонавтики по праву додадуться слова «імені Юрія Кондратюка».

Любов ПРИЙМАК, «Полтавщина»