Як Юрій Бублик вивів полтавського губернатора на чисту воду
Присутні палкими оплесками схвалили те, як Юрій Бублик розкрив аферу очільників області й звів нанівець їхній підступний задум
Цього заходу — загальнообласні збори фермерів Полтавщини з порядком денним «Про роль фермерських господарств в соціально-економічному розвитку сільських територій» — не шукайте в щотижневих планах роботи Полтавської ОДА. Його там немає. Хоча готувався він заздалегідь і ретельно.
Частина присутніх на заході фермерів (непосвячених у таємницю) тільки під занавіс зборів «допетрала», що замислила обласна влада і в яких іграх хоче їх використати.
У президії сиділи голова облдержадміністрації Олександр Удовіченко, голова обласної ради Іван Момот, заступник голови ОДА з питань роботи агропромислового комплексу, екології та природних ресурсів Володимир Замикула.
О.Удовіченко, відкриваючи зібрання (він вжив саме таке слово), сказав, що воно проводиться «для рекогностування». В принципі, це нормально і влада повинна мати діалог з різними категоріями сільгоспвиробників, інформувати про важливе, дослухатися до їхнього бачення проблем і їхніх пропозицій.
Губернатор разом з головою облради І.Момотом вручив групі фермерів Почесні грамоти та цінні подарунки.
За тим виступив директор Департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА С.Фролов, котрий розповів про те, що 1770 фермерів області обробляють 240 тисяч гектарів землі; у фермерських господарствах області трудяться близько 5000 осіб (це — десята частина загальності кількості працюючих у сільському господарстві), 46 мільйонів гривень за 2012 рік — їхня допомога сільським радам за соціальними угодами. 70% від кількості землі, яку обробляють фермери, — це земельні паї. Втім, урожайність у фермерських господарствах нижча, ніж у великих сільгоспвиробників: пшениці — на 22%, кукурудзи — на 15%, а соняшника — на 10%. Щороку зменшується кількість СФГ, які займаються тваринництвом.
Начальник Головного управління Держземагентства у Полтавській області Є.Кусяка поінформував про зміни у земельному законодавстві, що діють з 1 січня ц.р.
Голова Кобеляцької РДА А.Таранушич доповів, що райдержадміністрація надала дозволи на створення 78 селянських фермерських господарств. Щоправда, з них тільки 20 зареєструвалися, а 25 — у стадії реєстрації, бо бюрократія й складнощі з виготовленням технічної документації серйозно перешкоджають на етапі становлення СФГ.
Голова СФГ «Зерно» з Машівського району О.Паржин зазначив, що фермерство — не лише форма організації праці в сільському господарстві, це — спосіб життя, і гроші фермера — це гроші його сім’ї. Щороку фермерам усе важче, особливо в період кліматичних катаклізмів, бо практично неможливо отримати фінансову допомогу від держави.
Про наміри біло-блакитної влади скасувати пільгове оподаткування сільгоспвиробників, що зруйнує малий бізнес на селі, з болем говорив фермер з Полтавського району М.Горошко.
Тим часом губернатор О.Удовіченко покинув зібрання по-англійськи — не прощаючись.
А виступ голови облради Івана Момота взагалі можна класти на музику. Він назвав фермерів колегами, сказавши, що вони — «не баласт» (фермери у залі невдоволено загули: це ж треба додуматися до такого «образного» порівняння!), що без них село не виживе, що вручаючи сьогодні нагороди, він відчував потиск їхніх натруджених рук. Що на часі ухвалення обласної Програми підтримки фермерства та створення обласного і районних фондів підтримки фермерських господарств (наче раніше воно було не на часі — Авт.)
До слова, улюблена фраза І.Момота: «Я ж нічого не рішаю...» Йому вже якось навіть народний депутат свободівець Юрій Бублик сказав: «Так а на біса ти сидиш у кріслі голови облради, як такий безпорадний, що нічого „не рішаєш“?!»
Коли й пан Момот теж покинув зал теж не прощаючись, місце біля мікрофона зайняв В.Замикула.
І тепер нарешті стала зрозумілою езопова мова Удовіченка й Момота про «потребу організаційного об’єднання фермерів».
Бо спочатку мало хто надав тим словам значення, адже куди ще більше об’єднувати фермерів області, коли й так давно існують дві обласні асоціації фермерів, які очолюють Микола Горошок та Василь Бурлака. Торік вони запропонували об’єднати дві асоціації в одну, але їхні колеги вирішили: нехай залишається, як є. Головне, що обидві асоціації в рота владі не заглядають і по-справжньому відстоюють інтереси своїх членів.
Через це, певно, у головних регіоналів Полтавщини й визріла ідея створити контрольовану, кишенькову Спілку фермерів Полтавщини на чолі зі «зговірливою» людиною.
За підписом О.Удовіченка в райдержадміністрації пішли телеграми, в яких він просив голів РДА прибути 29 березня разом з делегацією району на загальнообласні збори фермерів. До телеграми додавалася рознарядка, згідно з якою з кожного району потрібно було привезти від 7 до 25 фермерів. Усього — 338 осіб.
Разом з телеграмами був надісланий зразок протоколу зборів фермерів району, в якому був і такий пункт: «Делегувати учасникам зборів право голосувати та приймати рішення з питань, включених до порядку денного обласних зборів фермерів».
«Нас привезли з районів «під арештом», — невесело жартували фермери. А від багатьох голів існуючих районних асоціацій фермерів навіть приховали інформацію про збори в Полтаві, що, безумовно, їх насторожило. Тож вони повідомили про втаємничене зібрання народному депутату Юрію Бублику з фракції ВО «Свобода», члену аграрного парламентського комітету, виступ якого 15 лютого ц.р. на всеукраїнському з’їзді фермерів та приватних землевласників був сприйнятий дуже схвально й започаткував плідну співпрацю між парламентарієм та фермерськими громадськими організаціями.
Прикметно, що у червоному залі облради фермерів розсадили таким чином, що на виході з ряду сидів або голова РДА, або начальник сільгоспуправління і «контролював ситуацію».
Коли з В.Замикула почав нахиляти присутніх проголосувати за створення нової громадської організації — третьої в області Спілки фермерів (порядок денний зборів на початку взагалі не оголошувався — Авт.), слово попросив Юрій Бублик.
Він наголосив, що обласна влада вельми оригінально розвиває фермерський рух. Адже ці загальнообласні збори фермерів нелегітимні з кількох причин. По-перше, якщо це збори фермерів, то у президії має сидіти не віце-губернатор, а фермери — обраний голова та секретар зборів. По-друге, якщо це загальнообласні збори, то на них має бути хоча б 1500 фермерів з 1770 існуючих. По-третє, якщо це обласна конференція, то де протоколи районних конференцій, на яких обрані повноважні делегати в область? Де мандати делегатів, де мандатна та лічильна комісії зборів?
Присутні палкими оплесками схвалили те, як Юрій Бублик розкрив аферу очільників області й звів нанівець їхній підступний задум.
— Я навіть припускаю, — додає Юрій Бублик, — що через спілку фермерів, яку планувалося створити 29 березня, не тільки б пропускалися потрібні владі рішення, а й фінансові потоки: лояльним до влади фермерам — будь ласка, нелояльним — дулю... І є, на жаль, підстави для таких припущень. Бо під час минулорічної виборчої кампанії голова Кобеляцької РДА А.Таранушич у своєму кабінеті хіба ж так горлопанив з використанням непарламентської лексики на фермерів-прихильників опозиції: «Так це ви нас, регіоналів, зібралися зупиняти?!» Пригадуєте, були такі білборди — «Ми їх зупинимо!»
До речі, у лютому мені як помічнику-консультанту Ю.Бублика довелося «проводити виховну роботу» з головою Шишацької РДА та начальником райагроуправління, яким теж хотілося у незаконний і брутальний спосіб змінити голову Шишацької районної асоціації фермерів на більш слухняного.
Тільки чи зроблять належний висновок з того, що сталося, Удовіченко та Момот? Чи й далі керуватимуть в області «по понятіям», перегинаючи всіх через коліно?