Що потрібно знати про сказ

Сказ в Україні відноситься до переліку особливо небезпечних хвороб, серед яких чума, холера, натуральна віспа, туберкульоз, ВІЛ/СНІД, сибірка та інші.

Сказ — це інфекційна хвороба всіх теплокровних тварин (хворіють всі види домашніх сільськогосподарських та диких тварин), що характеризується тяжким ураженням центральної нервової системи і закінчується летально.

Джерелом збудника сказу (вірусу) є хворі на сказ тварини, які виділяють вірус із слиною, через укуси та ослинення, вражаючи здорових тварин та людей.

Інкубаційний період для людей — від 2-х тижнів до одного року, а для тварин, як правило — 7-8 днів.

З місця укусу вірус по нервовій тканині поширюється до головного та спинного мозку, де накопичується, а потім потрапляє до внутрішніх органів, які можуть його виділяти: слизові, слинні, підшлункова, молочні залози.

У тварин форма хвороби може бути буйною, тихою, атиповою. У них змінюється поведінка — звірі втрачають обережність. Вдень вони з’являються у населених пунктах, в місцях випасу та утримання худоби, нападають на тварин і людей.

Перші ознаки хвороби у людини з’являються раптово. Вже за один-два дні з початку захворювання на місці загоєної від укусу рани рубці набухають і стають темно-червоними, з’являється тягучий біль. Разом із цим починається загальне нездужання, слабкість, почуття туги, пригніченості. Хворий втрачає апетит, погано спить, стає неспокійним, дратівливим.

У хворого з’являється спрага, він просить пити, але проковтнути воду не може через судороги м’язів глотки. Розвиваються тяжкі ознаки так званої «водобоязні». Захворювання триває 2-4 дні і закінчується смертю.

Слід пам’ятати, що у слині тварини вірус сказу з’являється за 10 діб до появи перших ознак хвороби. Тому, якщо людину вкусила чи подряпала на перший погляд здорова тварина, потрібно негайно звернутись до лікаря. І це буде величезною засторогою для кожної людини, щоб уберегтися від цієї смертельно небезпечної хвороби.

Основним джерелом вірусу сказу в Україні найчастіше є лисиця червона. Хвора на сказ лисиця за добу може пробігати 10-15 км, контактуючи з великою кількістю різних видів тварин і, в першу чергу, з собаками, котами, худобою, яка утримується на пасовищах. Потенційним джерелом розповсюдження сказу також є бездомні собаки, коти, з якими нерідко бавляться діти.

Якщо людину укусила або ослинила підозріла на сказ тварина чи невідома собака, необхідно, перш за все, застосувати заходи для негайного знешкодження вірусу в рані. Місце укусу треба промити водою (краще з розчином мила) й обробити йодом. Якщо рана кровоточить, то відразу зупиняти її не треба, тому що разом із кров’ю виливається й вірус сказу. Висмоктувати кров із рани небезпечно, бо вірус може проникнути в організм здорової людини через тріщини на губах. Після обробки рани необхідно негайно звернутись до лікаря.

На сьогоднішній день єдиним заходом попередження сказу у людини є щеплення, і лише воно може врятувати від смерті та дозволити вести звичайний спосіб життя. Але не слід вживати алкогольні напої, як у період щеплень, так і протягом 6-ти місяців після їх закінчення. При призначенні щеплення важливо не допускати перерв у проведенні ін’єкцій. Самовільне призупинення або скорочення призначеного лікарем курсу лікування, а також його несвоєчасність часто стає причиною того, що вироблення імунітету запізнюється і напруженість його виявляється недостатньою, щоб запобігти виникненню захворювання.

При появі скаженої тварини необхідно сповістити фахівців ветлікарні. Після проведення досліджень, трупи скажених тварин спалюють або закопують на глибину не менше двох метрів. Одяг і білизну людей, які контактували із скаженою твариною, необхідно прокип’ятити і випрати милом.

Якщо людину покусала чи подряпала здорова на вигляд тварина, її необхідно прив’язати або замкнути в окремому приміщенні та спостерігати за нею протягом 10 діб. На весь цей період встановлюється постійний ветеринарний нагляд за твариною. Якщо по закінченні цього строку ознак сказу немає — тварина здорова. У цьому разі людині щеплення не потрібно робити.

О. В. ШАПОВАЛ, лікар-інфекціоніст1-ої міської клінічної лікарні Полтави