Полтавські фахівці навчилися визначати алергени у продуктах харчування

Нещодавно фахівці науково-дослідного випробувального центру харчової продукції державного підприємства «Полтавастандартметрологія» придбали імунно-ферментний аналізатор та перші в області освоїли методику по визначенню алергенів в продуктах харчування та харчовій сировині.

На жаль, міжнародна статистика свідчить, що за останні два десятиліття захворюваність алергією зросла в 3-4 рази, причому захворювання часто протікає у важкій формі. Це пов’язано з посиленням щоденного алергенного навантаження на людину. За статистикою, вже сьогодні на цю хворобу страждає кожен п’ятий житель нашої планети, зокрема: кожен шостий американець, кожен четвертий німець, від 5 до 30% (в залежності від регіону) росіян. В Україні від алергічних захворювань потерпає від 5 до 10 мільйонів осіб. У більшості випадків вони про це навіть не здогадуються. 

Кілька слів про алергію

«Алергія» в перекладі з грецької означає «інша дія». Харчова алергія — це несприятлива реакція імунної системи організму на певні харчові продукти. Вона може проявлятися вже через дві години або навіть через кілька днів після вживання продукту. Алергенами можуть бути різні сполуки — від простих хімічних речовин (бром, йод) до найскладніших (білки, полісахариди) та поєднання тих і інших. Зазвичай харчова алергія розвивається на фоні порушень функцій шлунково-кишкового тракту.

Науково-доведено, що алергію можуть викликати понад 70 продуктів харчування. Найчастіше це кава, какао, шоколад, цитрусові, полуниці, ракоподібні (креветки, річні раки, омари та краби), горіхи (волоські, фундук, арахіс), молоко, риба, яйця та кондитерські вироби. Позбутися алергії можна лише постійно дотримуючись суворої дієти, яка б унеможливила споживання алергенів. 

Новітні технології допомагають боротися проти алергії

Особи, схильні до алергії, можуть контролювати свій стан лише максимально уникаючи продуктів-алергенів, а для цього вони повинні завжди мати достовірну та доступну інформацію про продукцію у торгівельній мережі. Про це розповіли у ДП «Полтавастандартметрологія». І саме нове обладнання, імунно-ферментний аналізатор, дає змогу визначати наявність широкого переліку антибіотиків у продуктах харчування. Зокрема хлорамфеніколу, на наявність якого в обов’язковому порядку перевіряють усі молокопродукти, які експортуються в Росію. З допомогою цього аналізатора з’явилася можливість проводити дослідження на наявність мікробіологічного показника — кампілобактер, що є обов’язковим для продукції, яка ввозиться на територію країн Євросоюзу, а також мікотоксинів, гормональних препаратів, гербіцидів, більше десяти основних амінокислот, глютену тощо.

— Глютен — це білкова фракція пшениці, жита, ячменю, вівса чи їх гібридів і похідні з цієї білкової фракції, — зазначили у ДП «Полтавастандартметрологія». — Існує ціла когорта людей хворих на целіакію (повну непереносимість глютену) або на часткову його непереносимість. Будь-яка доза спожитого глютену є отрутою для організму такого хворого, тому умовно безпечною дозою прийнято вважати споживання протягом доби не більше 20 міліграмів глютену з розрахунку на кілограм спожитої людиною їжі (тобто, мова йде про споживання лише 20 мільйонної частини від одного кілограму спожитої їжі). В мінімальних дозах глютен присутній практично скрізь, тому для хворої людини важливо не допустити його передозування. Існує міжнародний стандарт CODEX STAN 118-1979 Об’єднаного комітету експертів ФАО/ВОЗ Комісії Кодекс Алиментаріус стосовно спеціальних дієтичних харчових продуктів, призначених для цієї групи населення. Згідно з цим стандартом, на маркування товару, поряд з його назвою, наносять «не містить глютену» («gluten-free»). Якщо вміст цієї речовини не перевищує 100 міліграмів на кілограм, продукт маркується написом «дуже низький рівень глютену» (very low gluten).

Зверніть увагу на склад продукту

Як розповіли у ДП «Полтавастандартметрологія», подібні законодавчі ініціативи постійно з’являються і в Україні. Зокрема, в першому читанні прийнято постанову Верховної Ради України за № 4351 — VI «Про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до статті 38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», яка передбачає інформування громадян про відсутність глютену у харчових продуктах та зобов’яже більшість підприємств харчової галузі досліджувати продукцію на вміст глютену та виносити отриману інформацію на маркування. Визначення глютену буде стосуватися всіх харчових продуктів, що містять борошно, крупи, крохмаль, як складові частини. А вже зараз обов’язковим є дослідження на вміст глютену дитячого харчування для дітей віком до одного року.

Загалом, кількість хворих на целіаклію в нашій державі становить близько 500 тисяч чоловік. Тож постає необхідність, як і в країнах Європи, проводити кількісне визначення рівня включення (вмісту) глютену та якісний аналіз на присутність глютену в харчових продуктах. Проведення подібних досліджень не лише дозволить українським виробникам опанувати новий, досить дорогий за цінами та потенційно ємний і перспективний ринок дієтичної безглютенової продукції, але і викличе довіру до таких продуктів національного виробництва з боку іноземців, що відвідують Україну, а також створить належні внутрішні передумови для безперешкодного експорту таких харчових продуктів до країн, що входять до Європейського Союзу.

Отже, вимоги сьогодення такі, що споживач повинен чітко знати, що він купує і орієнтуючись на ці знання, робити свій свідомий вибір. І той, хто зможе забезпечити йому це право вибору, зуміє не лише втриматися на плаву, а й зберігати лідерські позиції на споживчому ринку, зазначають у ДП «Полтавастандартметрологія».

Олеся КРОШИНА, «Полтавщина»