Різдвяні традиції — вінок, листівки, гілка поцілунків

Ви знаєте, хто намалював першу різдвяну листівку? А навіщо в Різдво дзвонять у дзвони, і що символізують свічки? Тоді читайте далі.

Різдвяний вінок

Різдвяний вінок має Лютеранське походження.

Це вічнозелений вінок з чотирма свічками. Першу свічку запалюють в неділю за чотири тижні до Різдва, як символ світла, яке прийде в світ з народженням Христа. Кожної наступної неділі запалюють ще одну свічку. В останню неділю перед Різдвом запалюють всі чотири свічки, щоб освітити місце, де знаходиться вінок (це може бути вівтар церкви або обідній стіл).

Дзвіночки

Дзвін у Святки прийшов до нас із зимових язичницьких свят. Коли Земля була холодна, вважалося, що сонце померло, а злий дух дуже сильний. Щоб вигнати злого духа, потрібно було сильно шуміти. До наших днів збереглася різдвяна традиція дзвеніти дзвіночками, одночасно співати і кричати. На Святках в церквах всього світу лунає дзвін. Але не для вигнання злих духів. Таким чином люди вітають пришестя Христа.

У Скандинавії дзвін означає кінець роботи і початок свята, в Англії — похоронний дзвін на похоронах диявола і вітання Христа.

Різдвяні свічки

Світло було важливою складовою зимових язичницьких свят. За допомогою свічок і багать виганяли сили тьми і холоду. Воскові свічки лунали римлянам в свято Сатурналії. У християнстві свічки вважаються додатковим символом значущості Ісуса, як Світла миру. У вікторіанської Англії торговці щороку дарували своїм постійним покупцям свічки. У багатьох країнах різдвяні свічки означають перемогу світла над темрявою. Свічки на райському дереві породили всіма нами улюблену різдвяну ялинку.

Різдвяна ялинка для птахів

Різдвяна ялинка для птахів — скандинавська традиція. Люди намагаються розділити свою радість у свято Різдва з іншими живими істотами. Безпосередньо на Різдво або напередодні свята птахам виносять насіння або крихти хліба. Це прикмета, що новий рік буде вдалим. Свято на вулиці додає веселощів в будинку.

Різдвяні листівки

У 1843 році англієць Хорслей намалював першу різдвяну листівку. 1000 примірників листівки були продані в той рік в Лондоні. Видавець Луї Пранг популяризував різдвяні листівки в 1875 році. Він провів в Америці загальнонаціональний конкурс на кращий дизайн різдвяної листівки. Удосконалення поштової системи і здешевлення поштових відправлень дозволили розсилати різдвяні листівки безлічі друзів в усіх точках планети.

Різдвяні подарунки

У цієї традиції багато коренів. Святий Миколай традиційно вважається дарувальником подарунків. У Римі була традиція дарувати подарунки дітям на свято Сатурналії. Як дарувальник подарунків може виступати сам Ісус, Санта Клаус, Бефана (італійський Санта Клаус жіночої статі), різдвяні гноми, різні святі. Згідно зі старою фінською традицією, подарунки розкидає по хатах людина-невидимка.

Гілка поцілунків

До появи різдвяної ялинки в середині дев’ятнадцятого століття в Англії була так звана «гілка поцілунків». Вона мала форму подвійного кільця, прикрашеного гірляндами, зеленими гілками, падуба, плющем, яблуками, грушами, запаленими свічками і омелою. Якщо дівчина випадково опинялася під цією гілкою, її дозволялося поцілувати.

Різдвяна ялинка

Припускають, що перші неукрашенние Різдвяні ялинки з’явилися в Німеччині у VIII столітті. Перша згадка про їли пов’язане з ченцем святим Боніфацієм. Боніфацій читав друїдам проповідь про Різдво. Щоб переконати ідолопоклонників, що дуб не є священним і недоторканним деревом, він зрубав один з дубів. Коли зрубаний дуб падав, він повалив на своєму шляху всі дерева, окрім молодої ялини. Боніфацій представив виживання ялини як диво і вигукнув: «Та буде це дерево деревом Христа!»

Надалі Різдво в Німеччині відзначалося посадкою молодих ялин. У німецькому джерелі, датованому 1561 роком, йдеться, що на Різдво в домі може стояти не більше однієї ялинки. У XVII столітті Різдвяна ялинка вже була розповсюдженим атрибутом Різдва в Німеччині та скандинавських країнах. У той час ялинка прикрашалася фігурками й квітами, вирізаними з кольорового паперу, яблуками, вафлями, позолоченими дрібницями, цукром. Традиція наряджати ялинку пов’язана з райським деревом, обвішаним яблуками.

Успіх Різдвяної ялинки в протестантських країнах був ще більшим завдяки легенді про те, що сам Мартін Лютер першим придумав запалювати свічки на різдвяній ялинці. Одного разу ввечері він ішов додому, складаючи проповідь. Блиск зірок, мерехтливих серед ялин, вселив йому благоговеніе.Чтоби продемонструвати цю чудову картину сімейству, він поставив ялинку в головній кімнаті, зміцнив на її гілках свічки й запалив їх.

Своєї популярності в Англії Різдвяна ялинка зобов’язана німецькому принцу Альберту, чоловікові Королеви Вікторії. У XVII столітті німецькі іммігранти привезли традицію Різдвяної ялинки в Америку. Перші вуличні Різдвяні ялинки з електричними гірляндами з’явилися у Фінляндії в 1906 році.

Святкові гірлянди

Раніше під час святкування Різдва однією з головних небезпек були різдвяні свічки. Тому у вітальнях тримали відра води на випадок пожежі. Ідея використовувати електричні гірлянди замість воскових свічок належить англійському телефоністу Ральфу Морісу. До того часу нитки електричних лампочок вже використовувалися в телефонних розподільних щитах, Морісу лише прийшло в голову розвісити їх на ялинці.

Прикраси

Перші Різдвяні ялинки були прикрашені живими квітами і фруктами. Пізніше були додані солодощі, горіхи й інша їжа. Потім — різдвяні свічки. Такий вантаж був, безумовно, занадто важкий для дерева. Німецькі склодуви почали виробляти порожнисті скляні ялинкові іграшки, щоб замінити фрукти і інші важкі прикраси.

Перший гість

Перший гість — це перша людина, яка заходить в будинок і «впускає» Різдво (у деяких країнах ця традиція відноситься не до Різдва, а до Нового року). Іноді таку людину навіть спеціально наймають, щоб все було зроблено належним чином, так як є марновірство, пов’язане з першим гостем.

Перший гість повинен тримати в руці ялинову гілочку. Він входить в парадні двері, проходить через дім і виходить через задні двері. Йому підносять хліб-сіль або якийсь невеликий подарунок як символ гостинності. Перший гість обов’язково повинен бути темноволосим чоловіком. Якщо першою гостею стала жінка — це погана прикмета.

Традиції — для суті

Звісно, традиції та їх дотримання стали важливою частиною святкування Різдва. Проте нам потрібно пам’ятати, що без змісту вони не мають сенсу. Як сказав Петро Мамонов, Бог або є з тобою, або Його немає, — ти хоч весь себе свічками застав...

Підготувала Олеся КРОШИНА, «Полтавщина»