Полтавська влада окреслила межі повноважень своєї громадської ради

На днях мерія Полтави прийняла нове Типове положення про громадську раду (Рішення МВК № 295 від 4.12.2012). До речі, ініціативну групу для проведення установчих зборів з обрання членів нової ГР, міська влада також обрала самостійно.

Як зазначив колишній заступник голови ГР Олексій Шаманенко, такі дії з боку влади — нонсенс, оскільки документ має лише погоджуватися (!) органом місцевого самоврядування — розробляти його повинні члени ГР (згідно з пунктом 1.4. положення ГР). Проте мерія не тільки схвалила Типове положення про громадську раду без відома її членів, але й переробила документ (підпис під новим варіантом положення належить Ірині Яковлевій, заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів, керуючій справами виконавчого комітету Полтавської міської ради).

Ілюзія самостійності

Як сказано у документі, «ГР є органом, створеним для громадського контролю за діяльністю виконавчих органів Полтавської міської ради, налагодження ефективної взаємодії зазначених органів з громадськістю, врахування громадської думки під час формування та реалізації державної політики». Таким чином, ГР — ніби самостійний орган, який ні від кого не залежить, ініціативна купка людей, яка спостерігає за тим, аби влада працювала на громаду. Але прийняте нове Типове положення ГР певним чином робить цей дорадчий орган залежним від міськвиконкому. Про це говорить вже те, що міська влада сама прийняла положення для, за ідеєю, незалежного зібрання полтавців.

Що цікаво, за новим положенням, міськвиконком встановив обмеження щодо кількості членів ГР. Їх має бути не більше 20 (пункт 4.2). Раніше ж кількісний склад ГР визначався установчими зборами. Навряд чи до консультативно-дорадчого органу захоче вступити 100 полтавців, але факт втручання міської влади у діяльність ГР — є факт. Це нагадує День народження маленького хлопчика, коли батьки говорять: «Можеш запросити, кого завгодно, тільки не Вітю, Колю, Васю і Люду». — «Мама, але ж залишається тільки Сашко...»

Навіщо вам повноваження?

У новому Типовому положенні про ГР не прописані і повноваження дорадчого органу. Виходить, їх тепер у нього просто немає?

Раніше ж (за старим положенням) члени ГР мали право брати участь в обговоренні питань, що виносяться на засідання громадської ради та її робочих органів (комітетів), вносити свої пропозиції, інформувати громадську раду про свою діяльність тощо. Чим ГР має займатися тепер? Просто існувати? Чи, відповідно до пункту 6 положення про ГР в редакції міськвиконкому «Членство в громадській раді», звідки викинули слова «...та повноваження її членів», — бути членом ГР? Добре, що громадська рада хоч права має (пункт 3).

У новій редакції положення про ГР трансформували пункти 8.3 і 8.9 (тепер — 8.6). Згідно з ним ГР має право використовувати офіційний веб-сайт органу виконавчої влади для розміщення матеріалів про свою діяльність. Та, за словами колишніх членів дорадчого органу, вони неодноразово зверталися до прес-служби міськвиконкому, аби ті розмістили інформацію про діяльність ГР на офіційному сайті Полтавської міської ради, але отримували лише відмови. Відтак, і не дивно, що більшість полтавців не знає не тільки, навіщо створюється ГР, але й про її існування... Проте хто знає: можливо, зі створення міською владою нової ініціативної групи ГР, її діяльність і висвітлюватимуть на веб-порталі Полтавського МВК?

ГР не дадуть посидіти «Вконтакте»

У новій редакції положення з’явився пункт 3.2, де сказано про обов’язки громадської ради. Такі з них, як — виконувати завдання, визначені даним Положенням, інформувати щомісячно орган про свою діяльність та прийняті рішення — це зрозуміло. Є ще один цікавий обов’язок — «використовувати надане органом майно та ресурси (електроенергія, Інтернет тощо) лише для виконання завдань, визначених цим Положенням». Що цим хотіла сказати міська влада? Що «Вконтакте» та перегляд фільмів для ГР відміняється?

Дозволимо самі собі не дозволяти іншим

У новій редакції положення про ГР з’явився ще один цікавий пункт, що має назву «Припинення діяльності громадської ради». Цитуємо:

«Громадська рада припиняє свою діяльність за рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради у разі невиконання громадською радою завдань та обов’язків, визначених цим положенням, припинення повноважень голови громадської ради та в інших випадках, визначених цим Положенням, або за пропозицією більшості членів Громадської ради».

Тобто, якщо владі здасться, що ГР не виконує свої обов’язки, то вона її розформує. Як там у Маяковського? «Хотя бы еще одно заседание относительно искоренения всех заседаний!»

Свого часу Олексій Шаманенко з цього приводу зауважив:

— Міська влада просто не має таких повноважень. Пояснюю: громадська рада — це консультативно-дорадчий орган, створений при міськвиконкомі, а не міськвиконкомом. Тому орган самоврядування не може прийняти рішення про припинення діяльності ГР.

До речі, переглянувши кілька документів на сайті Полтавської міськради, нам стало зрозуміло, яким чином влада «узаконила» формування нової ініціативної групи при «живій» ГР, адже цим повинна була займатися остання... Спочатку мерія прийняла Рішення № 295 від 4.12.2012 року «Про погодження положення про громадську раду при виконавчому комітеті Полтавської міської ради у новій редакції», де дозволила сама собі розпускати громадську раду. Потім депутати проголосували за Рішення № 296 «Про питання діяльності громадської ради при виконавчому комітеті Полтавської міської ради», яким «закрила» ГР та утворила нову ініціативну групу. Що тут додати? Своя рука — владика...

З усього вище зазначеного можемо зробити лише один висновок: полтавська міська влада добре знайома з працями Міхаеля Лайтмана. Останній зазначав: "Правильне оточуюче середовище — це єдине, що можна обрати, впливаючи тим самим на своє майбутнє). Нагадаємо, членів ініціативної комісії для обрання складу нової ГР міськвиконком обрав самостійно. До речі, члени старої ГР, яку розформував Полтавський МВК, неодноразово заявляли, що дії міської влади пояснюються тим, що ГР їй заважає.

З прийняттям Типового положення про ГР у новій редакції виникає нове запитання: чи не перетвориться дорадчий орган, який мав захищати інтереси полтавської громади, на смиренного цуцика міської влади? Час покаже...

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»