Новий КПК звалився слідчим на плечі

13 квітня 2012 року Верховна Рада України прийняла новий Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК), розроблений робочою групою при Адміністрації Президента України Віктора Януковича. Діяти він почав 20 листопада поточного року. Ми вирішили поспілкуватися з правоохоронцями, аби дізнатися про переваги та недоліки чергової реформи. Інтерв’ю «Полтавщині» дала Світлана Яцун, заступник начальника слідчого управління УМВС України в Полтавській області.

Світлана Яцун

— Навіщо прийняли новий КПК? Чим не влаштовував старий?

— Старий КПК був затверджений у 1960 році. А новий Кримінальний процесуальний кодекс — це все вимоги сьогодення. Україна ж хоче вступити до Євросоюзу, тому закони у нашій державі мають бути відповідними...

— Які основні зміни приніс новий КПК?

— Значно збільшилося навантаження на слідчих. За старого КПК заяви, які подавали до міліції, розглядали фактично усі служби: і дільничні інспектори, і оперативні служби. Там, де були ознаки злочину, слідчі виносили постанову про порушення. Де щодо ознак злочину були сумніви, то дільничні і оперативні працівники проводили перевірку. За її результатами, або справі давали хід, або виносили постанову про відмову у порушенні кримінальної справи. Тепер же усі заяви розглядаються тільки слідчими. І якщо за старого КПК оперативно-розшукові дії проводилися оперативними підрозділами (вони ініціювали і розкривали злочини), то тепер усе на слідчих. У них хіба що є можливість залучати до проведення слідчих дій оперативних працівників, тобто розподілити роботу.

— Як ви вважаєте, таке нововведення позитивно чи негативно вплине на роботу правоохоронців?

— Таке нововведення є позитивним для громадян. Наприклад, раніше при фактично 75% поданих заяв відмовляли у порушенні кримінальної справи. Заявники часто оскаржувати постанову — виникала тяганина. Тепер же, якщо слідчий не вбачає у справі ознак кримінального злочину, то справа просто передається іншій службі, наприклад, для притягнення зловмисників до адміністративної відповідальності.

— Але чому оперативні працівники не можуть виконувати свою роботу, як і раніше? Чи їм не довіряли, тому і приставили слідчого?

— Не те, щоб не довіряли... Просто відповідальність в кінцевому результаті вирішили покласти на слідчого: він ініціює і контролює розслідування. Слідчий визначає ті слідчі дії, які він сам виконує, а деякі з них делегує оперативним працівникам.

— Наскільки мені відомо, згідно з новим КПК з’являється такий суб’єкт, як «слідчий суддя»...

— Так, він обирається з числа досвідчених суддів. Раніше слідчий збирав доказову базу, потім направляв її прокурору на вивчення і затвердження обвинувального висновку. І тільки після цього докази отримував суд. Тепер же ще й суд має перевірити та проаналізувати доказову базу. Наприклад, якщо є свідки, суддя не прийматиме докази до уваги, поки їх усіх не допитає. До того при старій практиці у повноваження слідчого входило вирішувати, чи накладати арешт на майно. І оскаржити це можливо тільки на стадії попереднього розгляду справи в суді або розгляду по суті. Відтепер більшість слідчих дій проводиться тільки за ухвалою суду. Обирати запобіжний захід — знову до суду.

— Навіщо скасували додаткове розслідування?

— Справа у тому, що це у деяких випадках призводило до затягування досудового розслідування. Після прийняття нового КПК суд зможе винести тільки два вироки: виправдувальний та обвинувальний. Якщо вини не довели — людина вільна. Повертати справу на додаткове розслідування буде неможливо. Однак за нововиявленими обставинами досудове слідство відкладуть.

— Перевірка доказів на автентичність — це зрозуміло. Але якщо новий КПК переклав усі заяви на слідчих, аби уникнути тяганини, то чи не є тяганиною узгоджувати слідчим усі свої дії з суддями?

— Може, це і уповільнює розгляд справи, зате сприяє недопущенню перевищення слідчими своїх повноважень. Таким чином, якщо звертатися до судді, слідчий має надати докази, чому потрібно накласти арешт на майно і.т.д. — усе об’єктивно. До того ж судді будуть також обмежені у строках: доба-три — і є відповідь.

— Чи правда, що слідчі тепер мають документувати і ДТП, учасники яких отримали легкі тілесні ушкодження?

— Так. Раніше цим займалися працівники ДАІ. Тепер документують автопригоди слідчі. Якщо ознак злочину немає, то адмінпротоколи складають працівники ДАІ.

— Чому ДАІ не могло документувати ДТП, як і раніше? Навіщо цю роботу переклали на слідчих? ДАІшникам важко?

— Не маю відповіді на це питання.

— Складається таке враження, що новий КПК складали люди, які упереджено ставляться до слідчих... Тепер вони об’єднують в собі і роботу оперативних служб, ще й реєструють злочини. Чи не переживає керівництво, що через таке навантаження УМВС залишиться без працівників слідчого відділу?

— Кодекси приймаються для того, щоб регулювати відносини, і вони не покликані полегшувати чи ускладнювати комусь роботу... Звичайно, новий КПК більш кваліфіковано захищає права підозрюваних та потерпілих (щоб усе було у рамках Конституції та інших законодавчих актів). Але не знаю, наскільки довго слідчі зможуть працювати в такому режимі... Робочий день ненормований, часто працюють і після 22:00. Та мені відомо, що для зменшення навантаження на працівників слідчого відділу планується розширення штату слідчих.

— А зарплату підняти не планується? Скільки сьогодні отримують слідчі?

— Конкретні цифри не називатиму. Скажімо так: в районі 2 тисяч гривень. До речі, зарплати підніматимуть — керівництво має намір заохочувати своїх працівників.

Про решту змін, до яких призвів новий КПК, читайте у наступному матеріалі.

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»