Статистика: зараз уже немає закритих даних

Однак і першим і другим буде корисно отримати інформацію про статистику безпосередньо від самих статистичних працівників, а саме від начальника Головного управління статистики у Полтавській області Тамари Бугайченко. 

— Тамаро Леонідівно, напевно, найбільш усталеним уявленням про статистичних працівників є те, що вони готують на замовлення влади завищені показники.

— Ми дійсно працюємо на державу, але не задля того, щоб «прикрашувати» статистичні цифри. Наше управління підпорядковується Держкомстату, який є уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики, і місцеві органи влади не мають права втручатися в нашу роботу з питань змісту статистичних даних, вибору джерел їх отримання, статистичної методології і термінів збирання. Та і як ми можемо змінювати ці дані, адже ми отримуємо їх від керівників підприємств, які підписуються під цим? По закону вони несуть відповідальність за достовірність наданої інформації. Ми лише перевіряємо ці дані, робимо логічний контроль та математичний аналіз. Робимо висновки і надаємо їх у формі звітів органам влади. А вони вже реагують на це. Тобто наше головне завдання — це збирання, узагальнення інформації, її аналіз та поширення. Тим більше, що ми надаємо інформацію не тільки органам влади, а й громадськості в цілому.

— Наприклад, представник такої громадськості — це ваш покірний слуга. Можете надати мені останні статистичні дані? 

— Можна сказати про заборгованість із заробітної плати. На 1 березня вона склала 47,3 млн. гривень, що на 14,8% більше від відповідного лютневого показника. З початку ж року заборгованість по зарплаті збільшилася на 17,9%.

— Дякую. Скільки років Ви працюєте в цій галузі?

— Уже 37 років. 

— Тож можна запитати про те, що змінилося у статистиці з часів СРСР? 

— Статистичні дані розраховані на широке коло громадян. Зараз уже немає закритих даних. Ми також дотримуємося принципу конфіденційності інформації, тобто ми не маємо права розголошувати дані про джерела отримання інформації. 

— Тут ви дещо схожі із журналістами. Але ж вас просять назвати ці джерела? 

— Органи влади ще з радянських часів звикли отримувати інформацію по кожному підприємству. Хоча навіщо це їм, я не розумію, адже більшість із підприємств перебуває у приватній чи спільній власності і якось впливати на них влада не може. Та ми уже й відмовилися від практики, коли кожне підприємство чи установа повинні звітуватися перед нами. Наприклад, якщо на підприємстві працює 10 чоловік, то навіщо отримувати від нього якусь інформацію? До речі, це загальноприйнята європейська практика.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»