На Полтавщині мстять «невдячним» виборцям

Інтернет і друкована преса аж рясніє післявиборчими повідомленнями про те, як кандидати-гречкодавці, котрі не отримали жаданого мандата нардепа, мстять виборцям, які проголосували за інших, адже вони витратили на підкуп виборців мільйони гривень чи доларів, називаючи це «добрими справами». І тут народу відкривається справжнє моральне обличчя (облико морале) таких, з дозволу сказати, «добродійників».

Недарма останнє слово взяла у лапки, бо благодійництво екс-кандидатів різко закінчилося після поразки у виборчих перегонах. Наприклад, з’явилася інформація про те, що громадське об’єднання «Наш дім — Полтава» через кілька днів після виборів виставило на продаж офіс у Полтаві й припинило випуск газети «Перша полтавська» (обіцяних пайків пенсіонерам теж більше не буде), а громадське об’єднання «Моя Полтавщина» продає два комфортабельні автобуси, якими возили «електорат» на екскурсії.

Та найбільше людей обурює те, що за гарантоване Конституцією вільне волевиявлення на виборах, їм підло мстять. Так, у Чорнухинському районі керівник СТОВ «Перемога» регіонал Павло Трейтяк зібрав своїх робітників і оголосив, що через «неправильне» голосування (виборці віддали свої симпатії «Батьківщині» та «Свободі») припиняється виділення молока та продуктів харчування дитячому садку та школі, а також видача сільгосппродукції селянам, які не голосували за Партію регіонів.

Цим же шляхом пішла й колишній кандидат по цьому ж 151-го виборчого округу, самовисуванка Людмила Овчаренко, «лідер громадського об’єднання „Моя Полтавщина“. До виборів вона двічі наділяла пенсіонерів свого округу пайками, а напередодні голосування вони отримали персональні запрошення прийти за продуктовими наборами 10 та 11 листопада, в якому зокрема, були й такі слова: „Моя Полтавщина“ доклала всіх зусиль, залучила ще більше небайдужих людей, щоб знову приїхати до вас у гості та зробити ще одну добру справу з підтримки соціально незахищених верств населення. Адже в „Моїй Полтавщині“ завжди говорять, що люди поважного віку заслуговують на те, щоб про них піклувалася не лише рідня...» (До речі, у 4-х абзацах тексту — 11 помилок). Причому наголошувалося, щоб з’явилися «в чітко вказаний день та час».

Довірливі чорнухинські, лохвицькі й пирятинські пенсіонери прийшли на 10 годину до приміщень, де під час виборчої кампанії розташовувалися так звані «громадські приймальні кандидата» Овчаренко. Та хіба що поцілували замки: не те що живих працівників, навіть вивісок не побачили. Мені розповідали, що проклинаючи «благодійницю» Овчаренко за такий обман, у Пирятині люди встелили всю дорогу до комбінату хлібопродуктів викинутими запрошеннями.

У телефонній розмові директор Опішнянської школи-колегіуму Людмила Миколаївна Овчаренко хіба ж так шпетила «невдячних» виборців, які не розгледіли свого щастя й не обрали її народним депутатом: «Отож нехай тепер ідуть по пайки до Тараса Кутового! (представник УДАРу став переможцем виборів — Авт.) Я ж була проти Партії регіонів (але газета громадського об’єднання «Просто районка» вела непримиренну агітацію якраз проти Кутового — Авт.) Л. Овчаренко відмовилася назвати назву фірми чи прізвища справжніх благодійників, які давали продуктові набори. Наче в області не знають, що схожі, мов клони-близнюки громадські об’єднання «Наш дім — Полтава» та «Моя Полтавщина» фінансувалися олійним мільярдером нардепом-тушкою Андрієм Веревським.

Ще більшою ницістю вражає такий факт: від імені Людмили Овчаренко бабусі-інваліду Галині Данько з Пирятина подарували інвалідний візок. Але незабаром обдарована покинула цей світ. Тепер рідних померлої тероризують, щоб віддали «подарунок» по-хорошому, бо інакше заявлять у міліцію, що вони той візок... украли (адже документів до «подарунка» бабусі завбачливо не дали). Хоча у сина Данько у Київській області є теща, якій ампутували ногу і яка потребує інвалідної коляски...

Людмила КУЧЕРЕНКО для «Полтавщини»