Перший раунд Макар уже програв Бублику

Користуючись спортивною термінологією, кандидат у народні депутати по 145 виборчому округу (Київський район м.Полтави, Полтавський та Котелевський райони), ставленик Партії регіонів Володимир Макар один раунд уже програв своєму опоненту, єдиному кандидату від опозиції, Ковалівському сільському голові Юрію Бублику: він просто не прийшов на теледебати на ОДТРК «Лтава» 21 жовтня, а в такому випадку перемога зараховується тому, хто з’явився.

Візуалізація відсутнього на теледебатах В.Макара

Вже як тільки не запрошував Бублик Макара подискутувати в телеефірі: і рекомендований лист надіслав, і через газету, і через радіо, і через свої агітаційні намети, і телефоном, але дарма. Вочевидь Макар боїться зустрічі віч-на-віч зі своїм найближчим суперником. По-друге, йому самому точно немає чого сказати своїм виборцям. А по-третє, лідер громадського об’єднання «Наш дім —Полтава», видно, розуміє, що виборчі справи його кепські, раз підключив «важку артилерію» — мера О.Мамая, котрий агітує виборців проголосувати за «корінного полтавця» Володимира Макара (з яких це пір уродженець Тернополя, котрий два роки як переїхав зі столиці до Полтави роздавати гречку, став корінним полтавцем?)

Та повернімося до теледебатів. Обласна телекомпанія запропонувала дуже цікавий формат: перший блок — запитання ведучого до учасників дебатів, другий блок — запитання суперників один до одного, й третій блок — звернення учасників до глядачів.

Нижче наведено запитання, які Юрій Бублик, єдиний кандидат від опозиції, хотів задати Володимиру Макару. Без сумніву, ці запитання хвилюють багатьох виборців.

• Перше запитання. Пане Макаре, у останній газеті «Перша полтавська» на цілу сторінку розписані ваші «досягнення». Хоча, як казав Ейнштейн, усе відносно: комусь і кобила — наречена. Ви ж юрист, і знаєте, що в розрізі виборчого законодавства цей перелік «добрих справ» — не що інше, як явка з повинною про злочин, який називається підкупом виборців. Тож коли підете здаватися у прокуратуру?
• Пане Макаре, експерти підрахували, що ваше благодійництво потягнуло майже на три мільйони доларів, суму, яку простій людині важко уявити. Пане Макаре, звідки такі величезні гроші у вашої громадської організації?
• Пане Макаре, останніми днями весь комунальний і приватний громадський транспорт у Полтаві заклеєний вашими із Залужним рекламними плакатами (що є грубим порушенням виборчого законодавства) з написом: «Жити добрими справами». Чи не чесніше було б дописати: «добрими справами... за чужий рахунок». Адже то не ваші три мільйони доларів. Бо у всі віки благодійністю вважалося те, коли людина сама допомагала. А ви приховуєте прізвища справжніх спонсорів, яким люди й повинні бути вдячні, що теж нечесно. Та кожний із 158 тисяч виборців нашого округу робив би добрі справи, якби у нього було три мільйони доларів!!!
• Пане Макаре, чому ваша благодійність чітко співпадає з територією виборчого округу, де ви балотуєтеся, і не поширюється на інші райони області, хоча тих, хто потребує допомоги там теж багато? Чи не тому, що таким чином ви хочете прикупити собі голосів, як це 10 років тому зробив Андрій Веревський?
• Наступне запитання. За скільки років ви плануєте «відбити» вкладені у виборчу кампанію три мільйони доларів і в скільки разів розраховуєте їх примножити за час перебування у Верховній Раді? Адже один з ваших патронів — нардеп-тушка Андрій Веревський, у 2002 році купивши виборців за макуху й олію, за 10 років перебування у парламенті зі звичайного бізнесмена став олігархом — сьомим в Україні за розміром багатства: його статки оцінюють у 2,2 мільярда доларів.
• Пане Макаре, чому ви приховуєте від виборців, що насправді ви — не самовисуванець, а висуванець влади та Партії регіонів, адже ваші політичні патрони — це члени Партії регіонів Олександр Мамай та Андрій Веревський — 46-й номер в списку Партії регіонів?
• Пане Макаре, чому ви, галичанин, уродженець Тернополя, приїхали балотуватися до нас на Полтавщину? Чи не тому, що там у вас немає ніяких шансів?
• Пане Макаре, під час передвиборчої кампанії Ви роздавали виборцям гречку. Щоправда, жителі Ковалівки приходили до мене у сільраду й висловлювали претензії, що крупа з жучками. А у Полтаві багато людей скаржилося на те, що гречка пріла. Чи не були б ви так люб’язні надалі вкладати у продуктові набори вкладиш з адресою, за якою б малоімущі могли звертатися безпосередньо до вас з претензіями щодо якості харчів?
• Пане Макаре, чи не занадто дешево ви збираєтеся купити голоси виборців? Адже якщо ви розраховуєте, що за вас проголосують вдячні пенсіонери, які отримали два продуктові пайки вартістю приблизно 100 гривень (ви записали у свої «досягнення» роздавання продуктових наборів 100 тисячам полтавських пенсіонерів), то це 20 гривень у рік. Або 5 копійок у день. Чи не надто дешево? Навіщо ж ви так принижуєте полтавців?
• Пане Макаре, навіщо ви вводите в оману виборців — розповсюджуєте брехливі соціологічні рейтинги, намальовані вилами по воді? Чи не для того, щоб маніпулювати, тобто, обманювати виборців і таким чином спонукати їх голосувати за вас? Адже є загальноприйняті правила оприлюднення результатів соціологічних досліджень: хто проводив, у які строки, на якій території, за якою методикою, кількість респондентів, допустима похибка. Мій виборчий штаб теж проводить опитування щодо рейтингів кандидатів по 145 виборчому округу, і вони прямо протилежні вашим. Але ж чому я не опускаюся до ведення негідної інформаційної війни, а ви це собі дозволяєте?

P.S. У середу в газеті «Вечірня Полтава» з’явилася стаття В.Макара під назвою «Мені подобаються клоуни усі, крім політичних», в якій він образив усіх своїх 11-х конкурентів-мажоритарників, а найбільше — Ю.Бублика, хоча прізвища основного суперника назвати таки побоявся. Це й логічно: коли не вистачає аргументів, переходять на особистості. Втім, ображати інших — далеко не кращий, м’яко кажучи, спосіб викликати симпатію до себе. Швидше, результат буде протилежний.

А ще у поштових скриньках полтавців з’явилися листівки без вихідних даних про те, що «Свобода» — це фашисти. Все як за підручниками — чорний піар в останні дні, щоб той проти кого направлено, не мав можливостей їх спростувати. Ну це вже інакше як передсмертною агонією суперників і назвати важко...

Людмила КУЧЕРЕНКО для «Полтавщини»