23.10.2012 | 15:58

Микола Кульчинський: Опозиція — це рух до українського відродження та європейських стандартів життя

Микола Кульчинський Микола Кульчинський

Два останні з половиною роки — це роки нищення демократії і національної ідентичності. Жодного голосу за партію регіонів і комуністів!

Хоч я вже не балотуюся в народні депутати, але й «гнилою колодою по світу валятися», як писав Кобзар, не збираюся. Нікуди не ділася і не дінеться моя любов до України, до нашого народу. Люди це знають. Отож, логічно, що з питаннями «Що ж нам робити? За кого голосувати?» нерідко звертаються до мене друзі, знайомі, і просто громадяни, які мені довіряють. У цих запитаннях вся трагічність суспільного розвитку України. Найголовніша інституція демократичного суспільства — вибори, дискредитовані ПР і КПУ. Маю на увазі, передусім, купівлю депутатів і перетворення їх на тушок. Звичайно, частина вини лежить і на керівництві БЮТ і «Нашої України», які так і не спромоглися створити дієвий механізм з відбору кандидатів у депутати. Тут все-таки треба наголосити, що напередодні цих виборів під тиском громадськості (відзначу, приміром, роль громадського руху «Чесно») і преси цього разу і списки, і мажоритарні кандидати таки добряче пересіяні і УДАРом, і об’єднаною опозицією «Батьківщина». Хоча сам механізм відбору кандидатів так і не створено, та це тема окремої розмови. Звертаються до мене люди, які ні за які гроші, ні за яку гречку, чи за інші подачки не проголосують за ПР та комуністів, тобто нинішню владу. Бо і я, і вони, і всі, в кого є тверезий глузд і розум, бачили як ця влада два з половиною роки нищила Конституцію України, законність і правопорядок, утверджувала олігархічну економіку. За своєю суттю така економіка ніколи не дасть добрих плодів, тобто не приведе суспільство до добробуту, оскільки тримається на тотальній експлуатації своїх громадян.

Прийняттям закону «Про засади державної мовної політики» ця влада відновила процес поневолення української нації, який так послідовно і жорстоко — аж до знищення половини носіїв української мови — проводили російське самодержавство та російська комуністична влада. Замість відродження української нації отримали від цієї влади політику утвердження російської колоніальної спадщини. Громадянське суспільство, яке тільки почало формуватися в глибину і ширину протягом минулих п’яти років, особливо через створення сприятливих умов для вільних медіа і розвитку середнього класу, знову відкинуто в часи кучмізму. Стало очевидно, що для олігархічної економіки не потрібні ні патріотичний громадянин, ні розвинуте правове демократичне суспільство. Тож сьогодні той, хто проголосує за ПР і КПУ, тільки поглибить темряву і беззаконня і наступ на українські цінності, тобто перетворить життя окремої людини і всього суспільства на суцільне пекло. Чи можемо ми цього не допустити? Можемо! У жодному разі не можна голосувати за регіоналів чи їх вірних союзників — комуністів ні по списках, ні по одномандатних округах!

Вибір є! Обирати потрібно між трьома прохідними опозиційними силами!

Я молю і благаю нашу полтавську громаду і всієї Полтавщини добряче поміркувати над моїми словами! Всі мої друзі, близькі і дальні, представники української інтелігенції, інтелектуали, митці, з якими я не раз у Полтаві організовував цілу низку мистецько-культурних акцій, серед яких один з найбільших фестивалів в Україні «Мазепа-фест», пропонують обирати з трьох опозиційних політичних сил — об’єднаної опозиції «Батьківщина», «Удару» чи «Свободи». Я такої ж самої думки, бо всі ми не за страх і за совість відаємо свою душу і тіло українській свободі, культурі, нашому народові і прагнемо його бачити у щасті, захищеним своїми правами в народів вільнім колі. Це наше кредо незалежно від політичної кон’юнктури. Звичайно, я і багато моїх однодумців не ідеалізуємо нинішню опозицію, але тим не менше це серйозний крок в розвитку нашого суспільства, нашої державності до сучасних європейських форм управління країною.

Обираймо справжніх громадян, а не тушок і кнопкодавів

Що ж до мажоритарних округів, то безумовно, просто необхідно проголосувати за узгоджених опозицією кандидатів. Взагалі, явище узгодження кандидатів дає колосальні перспективи на спільну і ефективну діяльність у Верховній Раді. Годі переоцінити це явище у нашому розбурханому політичному житті. І ми всі, виборці, маємо гідно оцінити об’єднавчі зусилля політиків. А тепер до персоналій. Полтавський міський округ — Каплін Сергій (не плутати з однофамільцем Діонісієм! — людиною регіонала Вєрєвського). Повагу викликає мужній вчинок Дмитра Хрістова , який зняв свою кандидатуру на користь Сергія Капліна заради спільної перемоги, тобто поставив загальнонаціональні інтереси вище особистих і партійних. І вже зовсім неприпустимо, щоб у Полтаві переміг Андрій Матковський, який запам’ятався послідовною українофобською політикою на посаді міського голови. А з Залужним усе давно зрозуміло — це людина регіонала-мільярдера Вєрєвського. По округу № 145 опозиція і «Свобода» узгодили кандидатуру Ковалівського сільського голови Юрія Бублика — чесної людини, доброго господарника і великого патріота. Такі тушками не стають, на відміну від, скажімо, Матковського. По місту Кременчуку зичу перемоги моєму колезі по парламенту Віктору Тарану (Терену). Це давній рухівець за світоглядом, письменник, який попри чимало спокус, зокрема грошових, тушкою не став. А по Карлівському округу єдиним опозиційним кандидатом теж є добрий господарник Андрій Река. По Миргородському округу кандидує яскравий представник середнього класу, висуванець об’єднаної опозиції «Батьківщина», керівник сільськогосподарського підприємства «Смак Миргородщини» Юрій Коваленко. Його також підтримує й партія УДАР Віталія Кличка. Повірте, за Юрія червоніти не доведеться.

Микола Кульчинський

Прекрасний зразок узгоджених спільних дій опозиційних партій продемонстровано на Лубенському та Лохвицькому округах, на яких об’єднана опозиція «Батьківщина» зняла своїх менш рейтингових кандидатів Володимира Іванова і Миколу Карнауха на користь ударівців Петра Ворини і Тараса Кутового відповідно. А те, що дехто не підпорядкувався рішенням з’їздів, свідчить про відсутність вищих інтересів, а, отже припускаю можливість їх майбутньої «тушкізації». Схоже недарма їх зняли того ж Карнауха! Злива чорнухи, бруду, брехливих фільмів і листівок проти Тараса Кутового і Петра Ворони наштовхує на думку, що вони мають шанси стати достойними депутатами. Недарма ж бо на цих округах влада, зокрема олігархічна група Вєрєсвького, яка маскується під громадську організацію «Моя Полтавщина», влаштувала таку безпрецедентну цинічну кампанію очорнювання Петра Ворони і Тараса Кутового.

Тож, закликаю всіх і ще й ще обдумати свій вибір і зрозуміти, хто на стороні людей і народу, і хто, як писав Борис Олійник, «Є син його по духу, а хто по духу сучий син».

Микола КУЛЬЧИНСКИЙ, народний депутат України, голова Полтавського обласного об’єднання товариства «Просвіта» ім.Тараса Шевченка.

Політика і влада