Кадетський корпус у Полтаві став територією успіху
Або про когнітивний дисонанс реклами та реальності
Як вчать політтехнологи, принаймні американські, для доброї промови потрібно символічне тло. Тоді слова спічрайтера, як і його особистість, на підсвідомому рівні асоціюються у слухачів із цим фоном. Наприклад, свого часу Джордж Буш-молодший перед виборами виступив на фоні «скелі президентів» — горі Рашмор, на якій висічені барельєфи чотирьох президентів США — Вашингтона, Джеферсона, Лінкольна і Теодора Рузвельта. Кожен барельєф видно з відстані більше, ніж 100 кілометрів, адже висота кожного більше 18 метрів.
Для українського політикуму така практика стала вже буденною. Іміджмейкери ставлять усміхнених та люб’язних спічрайтерів серед дітей, пенсіонерів, інвалідів. В останній свій візит на Полтавщину Президент України Віктор Янукович обрав тло сучасних вагонів Крюківського заводу. Іноді для фону слугує природа. Наприклад, на останніх президентських виборах Віктор Ющенко обрав для «меседжів» сонце. Розраховувала на захід сонця і Наталія Королевська.
Але не завжди згадані «меседжі» вписуються у наш повсякденний український простір. Наприклад, слоган однієї з відомих партій, що розмішеній на сіті-лайті у Полтаві, фактично стверджує, що напівзруйнована історична будівля Кадетського корпусу — це територія успіху. Тому у полтавців під час поєднання цих двох елементів виникає когнітивний дисонанс: очікую на успіх, але бачу руїну. Як-то мовиться «тщательнЕе , товарищи, тщательнЕе!».
, «Полтавщина»