Легендарному мотоболісту Юрію Алексенському – 60!

Його недаремно вважають одним із найтитулованіших спортсменів в історії полтавського спорту всіх часів. Адже Юрій Алексенський володів абсолютно всіма титулами сучасного мотоболу. Він у складі збірної СРСР був переможцем першого чемпіонату Європи 1986 року, а до того (з 1969 року) 10 разів був володарем Кубка Європи – турніру, який передував чемпіонатам Європи!

До Полтави Алексенський прибув у 1971 році. До того він уже був відомим у Союзі мотоболістом – гравцем команди «Блискавка» (Зеленокумськ), а також збірних РРФСР і СРСР. З приходом Алексенського до Полтави місцевий «Вимпел» нарешті став однією з найсильніших команд Радянського Союзу. Разом із «Вимпелом» Алексенський ставав чемпіоном та володарем Кубка СРСР 1973 року, срібним призером чемпіонату 1972 року і неодноразово – бронзовим призером і фіналістом Кубка СРСР. У складі збірної Полтавщини Алексенський виборював звання чемпіона Спартакіади України, а у складі збірної України – чемпіона Спартакіади народів СРСР 1982 року.

Майстерність Алексенського була неперевершена. Він володів чи не найкращою індивідуальною технікою гри серед усіх європейських мотоболістів тих часів. А в атаці Юрій був блискучим майстром останньої гольової передачі. Він один міг витягнути на себе всю команду суперників, а потім віддати такий пас на вільного гравця, що тому залишалося лише ногу підставити, щоб переправити м’яч у ворота. Блискучу гру Алексенського пам’ятають не лише в Полтаві і Україні, а в усьому мотобольному світі. Адже цього спортсмена свого часу називали «мотобольним Пеле».

Юрій Алексенський – унікальна особистість. Він є єдиним мотоболістом Полтави, який, як гравець привів «Вимпел» до перемоги у чемпіонаті країни – Радянського Союзу (1973), а як тренер – привів «Вимпел» до звання чемпіона України 2005 року. Це була остання гучна і така несподівана перемога полтавців на національній арені. Після того полтавський мотобол практично вмер.

Ігор ЧЕРЧАТИЙ для «Полтавщини»