По гніздів’ям птахів можна визначити клімат минулого

Та весна краса, тендітна, прекрасна покличе назад,
Кличе далеко, почує лелека, повернеться в сад,
Час прилітати, тебе зігрівати багато тепла,
Та до землі й до теплого сонця міць крил понесла.
Пісня «Лелеки»

— Віктор Васильович, які ж чинники, явні і неявні, запускають у дію механізм відльоту та прильоту птахів?

— Це довжина світового дня. Якщо, наприклад, він скорочується, то це сигнал перелітним птахам, що час готуватися до міграції.

— А холоди, хіба вони не впливають на таке пташине рішення?

— Це вже другорядний чинник, якщо не десятий. Наприклад, водоплаваючим потрібно, щоб було відкритим водне плесо. Якщо воно не замерзає і є корм, то вони взагалі можуть перезимувати. Це стосується і горобинних — їм достатньо мати в наявності постійну кормову базу. Раніше, коли радгоспи та колгоспи зберігали багато зерна у себе на фермах, то окремі птахи залишалися на зимівлю. Це зяблик, вівсянка, зеленяк — усі зерноїдні. Частина комахоїдних, якщо є великий шар снігу, також можуть перейти на зерно. А от, наприклад, ластівки їдять комах лише у повітрі, тож узимку у них стовідсотково відсутня кормова база.

— Тобто, головне, це корм?

— Звичайно, тут від людей птахи не відрізняються. Їжа потрібна і перед перельотом. Як я уже казав, птахи накопичують для цього достатні жирові резерви. За добу дрібні види можуть долати відстані (в залежності від напрямку і сили вітру) до 250-300 кілометрів. Потім вони зупиняються, щоб поповнити жировий резерв. І такими скачками деякі із них досягають навіть території Південноафриканської республіки, туди, де у них знаходяться свої зимовочні ареали.

— А де саме вони у полтавських птахів?

— Це увесь африканський континент та Західна Європа. Однак не можна говорити «полтавські птахи». Це дуже умовно. Є наприклад, інвазійна міграція. Є роки, коли із тайги, де, наприклад, неврожай кедрових горіхів, зокрема і на Полтавщину можуть перелетіти тамошні види. Або птах повертається на гніздів’я, яке розташоване у Карелії. І тут він зупиняється лише для того, щоб поповнити жировий резерв.

— Вікторе Васильовичу, а чому птахи гніздяться там, де все-таки суворий клімат? Чи не природніше було гніздитися там, де тепліше?

— Це досить цікаве запитання, яке породило багато версій. Наприклад, окремі гуси гніздяться у тундрі. Тут можна багато говорити. Але це вже на генетичному рівні — повертатися туди, де народився і виріс. Протягом тисячоліть полюси Землі кілька разів зміщувались і клімат на континентах змінювався. Напевно, ще до останнього такого зміщення, у сучасній тундрі було тепло. Потім почав наступати льодовик, місця для гніздів’я змінювалися, але бажання повернутися на батьківщину було сильнішим.

— Таким чином можна визначити, який був клімат, наприклад, 10 тисяч років назад?

— У вигляді версії звичайно можна.

— Наостанок запитаю, скільки ж всього видів птахів живуть і кочують на Полтавщині?

— Якщо брати і осілих і перелітних і узагалі усіх, хто може тут з’явитися, то це до 200 видів.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»