9.08.2012 | 11:05

Дитячий травматизм пішов на спад

Через спеку випадків дитячого травматизму на Полтавщині поменшало

Кількість усіх травм, що отримують діти, складають близько чверті загального травматизму. Без нагляду дорослих небезпека чатує на дітей скрізь. Найбільше малеча страждає через побутові травми. Діти до року часто страждають від опіків, порізів тощо. Це пояснюється тим, що у дитини розвинутий хапальний рефлекс. У дошкільному віці пошкодження дістають через падіння зі сходів, велосипедів, гойдалок, отруєння хімічними речовинами тощо.

«Сезон» дитячого травматизму розпочинається в травні та триває аж до кінця вересня-жовтня. Запобігти цьому явищу вкрай важко, бо дитина розвивається, пізнає світ і вчиться на власному досвіді.

— Пік дитячого травматизму припадає на травень та вересень, — зазначив Григорій Боскін, завідуючий ортопедо-травматологічним відділенням Полтавської дитячої міської клінічної лікарні. — Зараз до травмпункту щодня потрапляють 35-40 пацієнтів дитячого віку з травмами різного роду.

Григорій БоскінГригорій Боскін

Найчастіше — це так звані вуличні травми. Гойдалки, різні тарзанки, велосипеди, лазіння по деревах, гаражах часто закінчується плачевно.

— Серед всіх випадків побутового та дитячого травматизму близько 30% — переломи, — говорить Григорій Боскін. — В основному це розтягнення зв’язок, забій м’яких тканин.

Травмпункт та відділення працює цілодобово. Загалом у відділенні 40 ліжок, і в даний час вони всі заповнені.

Через спеку випадків дитячого травматизму на Полтавщині поменшало

Порада медиків одна — краще доглядати за своїми чадами. Бо їх пригоди на вулиці можуть зіграти з ними злий жарт. Хоча спека і тримає дітей у прохолодних кондиціонованих квартирах, нещасний випадок може трапитися і вдома.

Представники ДАІ та МНС у Полтавській області закликають батьків дотримуватися зовсім нескладних, проте надзвичайно важливих правил безпеки, які допоможуть уникнути дитячих травм: ховати в недоступних місцях сірники та запальнички, хімічні речовини, не дозволяти дітям гратися на проїжджій частині.

Андрій МИРОШНИЧЕНКО, «Полтавщина»

Новини медицини