Розмір тексту

На Полтавщині привітають «кубинців» та згадають Карибську кризу

Фидель Кастро на митинге победившей революции Фидель Кастро на митинге победившей революции

Учасники Карибської кризи з нагоди 50-річчя операції «Анадир» отримають медалі

Сьогодні заступник голови-керівник апарату Полтавської облдержадміністрації Валерій Пархоменко за участі керівників причетних управлінь та відділів облдержадміністрації провів засідання робочої групи з підготовки та проведення зустрічі керівництвом облдержадміністрації, обласної ради та Полтавського міського голови з ветеранами воїнами-інтернаціоналістами-«кубинцями» з нагоди 50-ї річниці військової стратегічної операції «Анадир» (Республіка Куба).

У ході зустрічі ветерани будуть нагороджені ювілейною медаллю та запрошені до святкового фуршету.

На засіданні обговорено проект робочого плану та дано відповідні доручення.

Історична довідка:

У січні 1960 року кубинські революціонери на чолі з Фіделем Кастро та Ернесто Че Ґеварою після кількарічної партизанської війни повалили проамериканський режим Батісти. Спочатку всі сприйняли цю подію як черговий переворот, яким у Латинській Америці тоді важко було когось здивувати. Однак різкі рухи нового режиму щодо націоналізації цукрової промисловості, аграрна реформа та зближення з СРСР викликало занепокоєння у США, які припинили надання Кубі допомоги та закупівлю цукру. Згодом уряд США, очолюваний Айзенгауером, оголосив економічну блокаду Куби і розірвав з нею дипломатичні стосунки. 17 квітня 1961 року кубинські емігранти, озброєні в США, здійснили невдалу спробу висадитись на острові у затоці Плайя Хірон та повалити режим Кастро. За цих обставин кубинський уряд звернувся по допомогу до СРСР. Розвідка доповіла, що готується нове вторгнення на Кубу (план «Мангуста»). У Москві вирішили захистити «Острів свободи» і розмістити на ньому ядерні ракети середньої дальності та відповідний військовий контингент. На Кубі планували розмістити десятки тисяч радянських солдатів, танки, засоби ППО, літаки МіГ-21 і Іл-28. А також ракети середньої дальності (24 ракети Р-12), оперативно-тактичного призначення (12 ракет «Місяць»), 80 фронтових крилатих ракет і 6 атомних бомб для бомбардувальників Іл-28. Розпочалось будівництво баз для радянських військ та техніки.

Звісно, ці приготування не могла не помітити американська розвідка. 16 жовтня 1962 року президент Д.Кеннеді одержав від ЦРУ аерофотосвітлини і висновок експертів, що на Кубі можуть уже бути радянські ядерні ракети. Майже тиждень у Білому домі радились — що робити? І 22 жовтня уряд США офіційно заявив про виявлення ядерних ракет на Кубі і зажадав від радянського керівництва пояснень. А 23 жовтня президент США оголосив про введення навколо острова морської і повітряної блокади. З цього моменту обидві сторони привели всі свої війська в стан підвищеної бойової готовності.

27 жовтня в кубинському повітряному просторі було збито американський літак-розвідник У-2. Можливо, Кеннеді блефував, призначивши на 29 жовтня напад на Кубу. Однак 28 жовтня американцям вдалось домовитись із Москвою: СРСР забирає «ядерні заряди» з Куби, США знімають блокаду і беруть на себе зобов’язання не нападати на острів. Також за рамками офіційної угоди було досягнуто ще однієї секретної домовленості про усунення американських ракет із Туреччини.

Отож, Хрущов виграв подвійно — забезпечив недоторканість режиму Кастро та змусив забрати американські ядерні ракети з-під кордонів СРСР. У такий спосіб було знівельовано тодішню ядерну перевагу США як численну (за оцінками міністра оборони в уряді Дж. Кеннеді приблизно 17-кратну), так і тактичну (американські ракети були розміщені в той час у безпосередній близькості від меж СРСР — у Туреччині).

Прес-служба Полтавської ОДА

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему